Головна » 2016 » Серпень » 5 » 69% мешканців Сум не задоволені рівнем надання медичної допомоги у лікарнях міста
15:42 69% мешканців Сум не задоволені рівнем надання медичної допомоги у лікарнях міста | |
| Такий результат соціологічного дослідження отримали у рамках програми «Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги», яка реалізується в Україні за підтримки МФ «Відродження». ЇЇ третій рік поспіль реалізують експерти Інституту аналітики та адвокації у різних областях України. Основна мета – "опрозорення" та нормативне врегулювання співпраці благодійних фондів та лікувальних закладів. У 2016 планують сприяти запровадженню практики підзвітної діяльності благодійних фондів при закладах охорони здоров’я одразу у 4 областях – Тернопільській, Сумській, Миколаївській та Житомирській. У 2014 році експерти Інституту аналітики та адвокації провели соціологічне дослідження «Неформальні платежі у закладах охорони здоров'я» Сум аби з'ясувати реальний стан медичної галузі у місті. За його результатами – майже 69% опитаних не задоволені рівнем надання медичної допомоги. - Окрім цього, респондентам ми задали ще ряд запитань. Вражаючим є те, що 81% жителів Сум не вважають медицину в Україні безкоштовною або не можуть стверджувати напевно чи це дійсно так. – розповів Олександр Ткаченко, експерт ГО «Інституту аналітики та адвокації». – А на запитання «Чи доводилося Вам сплачувати за медичні послуги, діагностику?» жоден із пунктів не залишився без ствердної відповіді. При цьому, суми, які щорічно витрачали місцеві на лікування коливаються від 1000 гривень і більше. При цьому, 1000 гривень з сімейного бюджету віддавали майже 50% опитаних. Оплата найчастіше мала назву «благодійний внесок» чи «добровільна пожертва». Ні для кого не секрет, що медицина України істотно недофінансовується. Відтак, заклади охорони здоров’я змушені шукати альтернативні джерела поповнення бюджетів. Одне з таких джерел – благодійні фонди. Майже кожен пацієнт хоча б один раз у своєму житті сплачував кошти до цих фондів задля того, аби отримати необхідне лікування. Втім, ці структури у нашій країні мають ряд недоліків. - За ідеальних обставин – це чудова модель додаткового поповнення бюджету медзакладу, а отже позитивний вплив на медичне обслуговування та здоров'я пацієнтів. Але в Україні модель діяльності фондів при лікарнях не є ідеально та досконалою, – зауважує Юрій Ромашко, експерт ГО «Інституту аналітики та адвокації». – Сьогодні діяльність благодійних фондів є певним чином "ізольованою" від пацієнтів та загалу. Адже ніхто не знає, скільки вони коштів зібрали на території лікарні для її ж потреб та скільки реально передали такому лікувальному закладу. Це пов’язано з неналежним нормативним урегулюванням, а фактично його відсутністю. Це й створює "люфт" необов'язковості звітування. При цьому, пацієнти розуміють реалії недофінансування та готові сплачувати за медичну допомогу, але за умови що вони бачать, куди та за що вони платять, як ці кошти витрачаються, та головне — як це вплине на їх лікування. Зараз пацієнти не знають, кому віддають гроші, а точніше, розуміють, що кошти передають не на пряму лікарні, а посереднику. Саме такі «зайві руки» викликають сумніви. За умови, що люди бачитимуть, куди йдуть кошти та знатимуть, як це вплине на їх лікування, вони готові платити благодійні внески. Цю тезу підтверджують результати соцдослідженння, відповідно до яких майже 93% опитаних бажають знати, на що витрачають кошти, сплачені до благодійних фондів. - Саме тому, сьогодні потрібно забезпечити максимальну прозорість та підзвітність роботи фондів при лікарнях, адже це сприятиме довірі пацієнтів та громади до діяльності фондів зі збору пожертв з пацієнтів та сприятиме збільшенню фінансуванню лікувальних закладів, – додав Володимир Чепік, регіональний представник програми «Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги». – Для цього необхідно працювати у напрямку створення необхідної нормативної бази як на місцевому, так і національному рівнях. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |