Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Грудень » 12 » Як писати про переселенців?
21:14
Як писати про переселенців?
У зв’язку з появою переселенців із АР Крим, Донецької та Луганської областей на території Сумщини постала проблема безсторонньої подачі інформації в місцевих ЗМІ. Завдяки зусиллям медійників, соціологів, психологів і керівництва області були проведені моніторинги та створювалися проекти, що допомагали у вирішенні питань житла, роботи, матеріальної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

У Сумах на базі обласної державної адміністрації відбувся тренінг «Розвиток навичок та вмінь журналістів місцевих ЗМІ щодо проблем переселенців» у рамках проекту «Висвітлення у ЗМІ проблем внутрішньо переміщених осіб: працевлаштування, житло, соціальне забезпечення».

На заході були присутні й ділилися думками та пропозиціями  заступник голови Сумської обласної ради Віра Лаврик; керівник проекту, голова ГО «Асоціація регіональних ЗМІ»Олександр Назаренко; голова ГО «Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини» Наталія Калініченко; директор Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Валентина Трошечко; керівник психологічної служби Вікторія Ратєєва; керівник Сумської обласної організації «Професійна ліга соціальних працівників Сумщини» Едуард Глоба; начальник відділу надання соціальних послуг білопільського районного центру зайнятості Любов Кульченко.

На Сумщині перебуває близько 15 тисяч осіб із АР Крим, Донецької та Луганської областей. З них велика кількість – пенсіонерів. За словами Наталії Калініченко, найбільш критичні проблеми, з якими звертаються переселенці до органів влади, – забезпечення житлом, надання матеріальної допомоги, працевлаштування. Більша частина безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб це  жінки – до 70%; частка молоді у віці до 35 років – понад 48%.

Олександр Назаренко повідомив результати соціологічних опитувань щодо становища внутрішньо переміщених осіб у Сумській області. Більше половини переселенців вважають, що влада загалом підтримує їх: повністю – 22%, частково – 10%, чи в окремих випадках  – 24%. 20% зазначили, що така підтримка взагалі відсутня. Левова частина респондентів погоджуються, що волонтерські громадські організації займають перше місце щодо надання допомоги серед усіх структур.

Думки опитаних, щодо неупередженості висвітлення проблем переселенців у ЗМІ розійшлися таким чином: журналісти розміщують переважно об’єктивну інформацію – 86%, необ’єктивну – 10%, усі ЗМІ неправдиві – 4%.

Куратор проекту  «Пом’якшення наслідків переміщення для жінок та дітей в Україні» Вікторія Ратєєва  зазначила, що в період реалізації проекту планується охопити 700 жінок та дітей з числа внутрішньо переміщених осіб   у Сумській області. «Ми ще не були в районах, але якщо запросять, то проведемо захід чи групу самопомочі», –  зазначила пані. Ратєєва.

 Для журналістів були розроблені поради щодо написання матеріалів про переселенців:

1. Точно й неупереджено висвітлювати кожну сторону конфлікту.

2. Висвітлюйте людей як індивідуальностей, а не як представників певної групи.

3. Представляйте події у контексті.

4. Не піддавайтеся стереотипам.

5. Звертайте увагу на заголовки.

6. Підкріплюйте думки фактами.

7. Не забувайте про етику.

8. Цензура думок і коментарів можлива під час гострого конфлікту задля зменшення насилля.

9. Цензура фактів не є виправданою.

10. Позбудьтеся мови ворожнечі.

Ознаки мови ворожнечі:

- прямі заклики до насильства;

- твердження про схильність переселенців до криміналу;

- твердження про неповноцінність (нестача культури, нездатність до продуктивної праці );

- твердження про моральні недоліки групи;

- звинувачення в негативному впливі на суспільство, державу;

- згадування групи людей в принизливому контексті;

- акцентування з метою дискредитації;

- заклики до мас гаслами.

Руслана ЗАЄЦЬ

 
Категорія: Аналітика | Переглядів: 138 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: