Вітаю Вас, Гість
Головна » 2016 » Червень » 28 » Суми-Харків-Суми: Що потрібно фермеру? – Щоб держава не заважала працювати!
23:29
Суми-Харків-Суми: Що потрібно фермеру? – Щоб держава не заважала працювати!
Третій прес-тур, організований Харківським прес-клубом, покликав сумських журналістів до Дергачівського району Харківщини.

Голова Дергачівської районної держадміністрації Олександр Політуха переконаний: головне його завдання як керівника – а він у районі працює півтора року – побудувати нову схему стосунків, створити комфортні умови для працюючих, виводити бізнес із тіні. Мова – й про фермерські господарства, яких у районі налічується 66. Це число з роками збільшується, проте працювати господарствам нелегко: необхідна все ж державна підтримка, необхідна атмосфера сприяння – як у інших країнах. Власне, Україна наразі не має програми підтримки фермерства і це дається взнаки.

Які ж чинники потрібні для зміцнення фермерства у районі, що загалом має хорошу економічну ситуацію й навіть може похвалитися профіцитом бюджету? Олександр Політуха перераховує: перше – аби ніхто не заважав. «Часто кажуть: не треба нам допомагати, лише б не заважали. Тут саме такий варіант». Мають бути відлагоджена система роботи держгеокадастру, ретельно складені закони та підзаконні акти, а головне – чиновники мають працювати за законами.

Друге – фермерам потрібно вчитися. «Недавно посилали делегацію на виставку до Києва. Будемо посилати до Голландії. До нас приїздили поділитися досвідом китайці… Слід брати кращий світовий досвід. І фермери, на щастя, починають це усвідомлювати».

Третє – треба розуміти, що пропонувати інвесторам. «Чому у нас 37-42 центнери з гектара, а у людей – 80? Як цього досягти?..» А для цього слід використовувати науковий підхід. На території району працює зооветеринарна академія, – потрібно брати її напрацювання. «Потрібно робити аналіз землі, добрив, кліматичних умов, аби аграрій знав, куди яке зерно кинути, – каже голова адміністрації, – от тоді будуть результати».

Слід схиляти фермерів до кооперації. Скажімо, побудували б разом елеватор, і вже не продавали б урожай «з-під коліс», за значно дешевшою ціною, ніж коштуватиме та пшениця, збережена на елеваторі, навесні…

Напрямків багато. У районі сподіваються, що зможуть рухатися в правильному руслі. Тим більше, що є кому захищати інтереси фермерів: вперше за всі часи п᾽ятеро фермерів стали депутатами райради, отже, зможуть представляти інтереси своїх колег.

Фермер із Козачої Лопані, голова господартва «Планета» Іван Луценко схвалює реформу з децентралізації: «Землею мають керувати на місцях. А то – область здає землі в оренду!.. А що вони звідти бачуть, із області? Для них земля – лише квадратні метри. А якщо громади об᾽єднаються і віддадуть землю з розпорядження сільських рад – то вже буде інша ситуація».

Іван Луценко, який працював ще за радгоспів, добре розуміє цінність самостійного мислення та відсутність начальства над головою. «Двадцять років  працював і весь час ішли накази. Дзвонять: треба прибирати врожай! І їм було все одно, що вологість 20 при максимально допустимій 14; що зерно те піде хіба на корм скотині, – зате ж першими почали чи першими закінчили! Тепер я сам вирішую, що треба робити на землі. Й премії «за першість» мені не треба…»

Щодо впровадження податку з одного гектара ріллі, фермери згоджуються: у цьому є сенс. Бо вся ота розкручена боротьба з корупцією нічого не значитиме, якщо не всі платитимуть податки однаково. А так – у всій Україні має бути визначено: гектар коштує ось стільки. І всі платять. В масштабах країни це буде колосальна сума. І все буде явно, адже всі знають, хто скільки землі обробляє і легко може порахувати, який з кого податок належить. І не треба жодних ПДВ – плати за гектар і працюй!

Керівник фермерського господарства «Колос» із Токарів Ігор Нікольченко зазначає, що легше стало працювати з владою. Ще зовсім недавно ті інспекції чи комісії наганяли страх, бо враження було таке, що їх завдання – не допомогти налагодити роботу, а диверсію вчинити. Зараз стосунки більше переходять у систему допомоги, консультування.

А от щодо продажу землі Ігор Нікольченко категоричний: Україна до цього не готова. «Ми знищимо цим село. Воно й так помирає. Малі власники, фермери, працюють разом із місцевими людьми й намагаються дбати про них. А великі лише  платитимуть податок, а про село не дбатимуть…»

Так, ситуація у сільських виробників непроста. Та на кінець розмови лунає втішне: «Ми на цій землі надовго – дай нам, Боже, сил і здоров᾽я, – тож будемо господарювати на ній». Лишається сподіватися, що держава справді не заважатиме їм у цьому.

Тетяна ВАСИЛЕНКО

 
Категорія: Аналітика | Переглядів: 79 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: