Вітаю Вас, Гість
Головна » 2016 » Березень » 18 » Сумські експерти зазначають: на Сумщині «все спокійно», медіа залишаються «трієчниками».
08:59
Сумські експерти зазначають: на Сумщині «все спокійно», медіа залишаються «трієчниками».
ЛЮТНЕВИЙ МОНІТОРИНГ ВИДАНЬ ЗАСВІДЧИВ, ЩО, ПОПРИ ВІДСУТНІСТЬ ВИБОРЧИХ ПЕРЕГОНІВ, КІЛЬКІСТЬ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ОЗНАКАМИ ЗАМОВНОСТІ ЗНИЗИЛАСЯ ЛИШЕ НА 1%.

Сумські експерти зазначають: на Сумщині «все спокійно», медіа залишаються «трієчниками».



У лютому було здійснено моніторинг чотирьох друкованих і чотирьох Інтернет-видань регіону: обласних газет «ДС-экспресс», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс»; сайтів «Шостка.Info», «0542», «ТОР Конотоп» і «XPress» за визначений період з 1 до  7 числа.



Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Ваш шанс» –  №5 від 3-10 лютого; «ДС-экспресс» № 4 від 27 січня, №5 від 3 лютого; «Панорама» – № 5 від 27 січня - 3 лютого, №6 від 3-10 лютого ; «Сумщина» – №4 від 27 січня та №5 від 3 лютого. Також оцінювалися матеріали сайтів  «0542»  за 1-5 лютого, «XPress» за 25 січня - 5 лютого, «Шостка.Info» за 20 січня - 6 лютого, «ТОР Конотоп» за 20 січня - 6 лютого. Збільшення часових рамок моніторингу пов᾽язане з браком необхідного контенту у виданнях за визначений період. Загалом оцінено у друкованих виданнях 82 публікації, у Інтернет-виданнях 88 матеріалів. Всього – 170 робіт.



Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх  відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.



Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, їх кількість залишилася практично такою ж, як попереднього моніторингового місяця – перед виборами.



 У друкованих виданнях найбільше матеріалів із ознаками замовності та цензури розмістили газети «Сумщина» та «Ваш шанс». Минулого моніторингового місяця серед аналізованих друкованих видань вони займали відповідно перше та друге місце за насиченістю замовними матеріалами. У лютому – як і в кількох попередніх місяцях –витримують цю тенденцію.



 У цих газетах виявлено по 18% замовних матеріалів із оглянутого контенту: у «Сумщині» з 17 матеріалів – три, у «Вашому шансі» з 22 – чотири мають ознаки замовності. Нагадаємо: у вересні тут було відповідно 36% та 16% матеріалів із ознаками замовності.



На третій позиції газета «Панорама» – 13% (із 23 публікацій – три). Попередні два моніторингові місяці це видання мало найменшу кількість матеріалів із ознаками замовності (вересень – 4%).



 У «ДС-экспресс» публікацій із ознаками замовності не виявлено (вересень – 8%).  



 Щодо сайтів. Найвищий показник матеріалів із ознаками замовності та цензури у сайту «0542» – 33% (із 21 матеріалу – сім із відповідними ознаками). Минулого моніторингового місяця сайт був на третій позиції  – 9%.           



Як і попереднього моніторингу, другим за відсотком матеріалів із ознаками замовності є сайт «XРress» – 26% (у вересні – 30%).



 Третю сходинку з показником 23% поділили  сайт «Шостка.Info» (у вересні – 57% замовних матеріалів із оглянутого контенту) та сайт  «ТОР Конотоп»  (у вересні – 5%).



Як бачимо, ситуація важко піддається типізації, бо «ДС» знизив свій показник до нуля; «Сумщина» – вдвічі; «Шостка.Info» – у 2,5 раза зменшила показник замовності. Дещо знизився показник у «XРress». Водночас майже в чотири рази зріс показник сайту «0542»; утричі  – «Панорами», майже у п᾽ять разів – «ТОП-Конотопу». Незначно зросла кількість замовних матеріалів у «Вашого шансу».



Для порівняння можна пригадати "криву" матеріалів із ознаками замовності за останні два роки. У 2014 році в цей час відбувалися революційні події і тому був підйом кількості замовних матеріалів, що різко знизилася у березні після того, як влада дискредитувала себе. Минулого року на зимовий період припадає спад числа замовних матеріалів. Зараз, після місцевих виборів, ніби б також мав відчуватися спад замовності, проте, як бачимо, деякі видання навпаки, підняли планку своєї професійної нечистоплотності.



Щодо окремих видань можна висловити припущення щодо «зміни курсу». Скажімо, «Шостка.Info» зменшила рівень замовності, бо команда народного депутата Ігоря Молотка, який стоїть за виданням, потерпіла фіаско на місцевих виборах, тому наразі немає підґрунтя  для публікації більшого числа матеріалів із ознаками замовності. Видавець «ТОП Конотопу» навпаки, став депутатом місцевої ради, отож, кількість матеріалів про владні структури, що містять ознаки замовності, зросла. Втім, це лише припущення. Тим більше, що часто ці матеріали (особливо в «ТОП Конотоп») отримують ознаки замовності, схоже, не через бажання «попіарити» когось, а через недостатню професійність – відсутність балансу; дрібнотем᾽я, що виливається в «протокольну» ознаку замовності; нездатність знайти експертів, здатних прокоментувати ситуацію тощо.



Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності. У друкованих виданнях, як і перед цим, переважає «політика»: 7 до 3 (вересень: «політики» – 12 «комерції» –  3). У Інтернет-виданнях цього місяця пропорція змінилася, тут більше «комерції», хоча перевага незначна: 12 до 11 (вересень: «політики» – 18,  «комерції»  –  4).  Загалом нова місцева влада піарить себе так само, як стара. Лідерами «джинсового» рейтингу серед українських політиків, на погляд експертів, є Опоблок, панове Бойко та Ляшко.



Публікації, що мають неналежне маркування, продовжують бути популярними у сумських виданнях, хоча загалом їх кількість знизилася. Лідером тут виступає «переможець» попередніх моніторингів щодо цього показника газета «Панорама» – 30% (вересень –  40%). Другим є «Ваш шанс» – 27% (вересень  – 36%). Третя позиція у видання «ДС-экспресс» – 20% (вересень – 40%). «Сумщина» розмістила 12% неналежно маркованих матеріалів (вересень – 9%).



На сайтах цього місяця неналежно марковані матеріали не виявлені.



 Загалом у друкованих виданнях середній відсоток матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 12, (у вересні він був 15). Тобто відбулося незначне зниження показника. Середній відсоток неналежно маркованих матеріалів – 23.



 У  Інтернет-виданнях середній показник матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 26% (у вересні він був 25%).  Неналежно маркованих матеріалів – 0 %.



Отже, середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону склав 19%. Попереднього моніторингового місяця показник становив 20%. (У червні ми мали показник 14,5%,  у березні – 12%).



Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели  такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):



«Панорама» –              3,69             (вересень – 3,33)

 «ДС-экспресс» –       3,63              (вересень – 3,52)

«Сумщина» –              3,6               (вересень – 3,2)

 «XРress» –                  3,57             (вересень – 3,39)

«Шостка.Info» –         3,33             (вересень – 3,05)

 «ТОР Конотоп» –      3,29             (вересень – 3,33)

  «0542» –                    3,14             (вересень – 3,22)

 «Ваш шанс» –            3,07             (вересень – 3,19)



У першій трійці, як і у вересні, залишаються «Панорама» та «ДС-экспресс». «XРress», який займав друге місце за дотриманням стандартів, перемістився на четверте. Натомість «Сумщина» з передостаннього місця перейшла на третє.



Щодо дотримання окремих стандартів, то на першій позиції у друкованих виданнях цього разу, як і вересні, достовірність – 0,97 (вересень  – 0,97). 

На другому місці показник відокремлення фактів від коментарів – 0,86 (у вересні він був третім – 0,73)

Третє місце займає точність – 0,7 (у вересні показник був другим –  0,88).

На четвертій позиції (як і попередні два моніторингові місяці) показник оперативності – 0,56 (вересень – 0,43; червень – 0,48).

Баланс думок  традиційно на передостанньому місці, хоча дещо підвищився – 0,28 бала (вересень  – 0,19 бала).

Повнота наданої інформації також незначно підвищилася і складає 0,18 бала, хоча продовжує залишатися найнижчим показником (вересень – 0,15 бала, червень – 0,05: березень – 0,16 бала).  



Таким чином, середня оцінка друкованих видань за дотримання критеріїв – 3,55. Це дещо вище, ніж у вересні – 3,35 та  у червні – 3,13.



На сайтах цього місяця перше місце поділяють показник відокремлення фактів від коментарів та показник точності – 0,92 бала. (Минулого моніторингового місяця ці показники були відповідно другим і третім: 0,88 та 0,81бала).

Другу позицію займає достовірність – 0,88 (у вересні – 0,89).

На третій позиції оперативність – 0,49, яка у вересні була четвертою, але мала вищий показник –  0,55 бала. Тобто найпріорітетніший для Інтернет-видань показник ще більше знизився.

Повнота інформації отримала 0,09 бала (вересень – 0,06).

Баланс думок – 0,03 бала (вересень – 0,06), тобто практично відсутній.



Таким чином, середній бал за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях складає 3,33 бала. Це дещо вище, ніж у вересні – 3,25 бала.



Отже, середня для всіх медіа оцінка – 3,44 бала. У вересні цей показник становив 3,3 бала.



Тобто, зазначають експерти, маємо практично стабільну ситуацію: матеріалів із ознаками замовності стало менше на 1%, середній бал за дотримання стандартів зріс на 0,14 бала,  –показники змінилися так незначно, що про якісь зміни говорити недоцільно: сумські медіа на загал  залишаються «трієчниками».



Щодо актуальних тем (АТО, переселенці, роздержавлення ЗМІ), то експерт Володимир Садівничий дав таку оцінку їх висвітленню: «Моніторинг контенту місцевих медіа за визначений тиждень демонструє дві позиції щодо теми переселенців: перше – у Сумській області немає жодного переселенця із тимчасово окупованих територій; друге, – якщо ж ці переселенці й є, то в них жоднісіньких проблем не виникає. У ветеранів АТО, якщо виходити з проблемно-тематичного спрямування аналізованих видань, також ніяких проблем. Єдине, чим вони займалися, – заважали проводити сесію Сумської обласної ради і керівникам правоохоронних структур довелося їх попереджати про перешкоджання роботі місцевих органів влади. Якщо ж говорити серйозно, місцевим журналістам чомусь аж ніяк не до переселенців та їхніх проблем, так само – не до проблем учасників АТО».



Більш детально висвітлення воєнної теми характеризує експерт Алла Ярова: «Поодинокі матеріали є практично в усіх ЗМІ. Проте вони не ґрунтовні, тобто не розкривають реальної проблематики. Обмежуються інформацією про відкриття меморіальної дошки загиблому воїнові чи презентацію книги пам’яті. Матеріалів, які б порушували проблеми адаптації, реабілітації воїнів; життя родин, в яких загинули рідні в зоні АТО  чи воюють там у даний момент, немає. З цього огляду якоюсь мірою показовою є репліка члена правління Спілки ветеранів воїнів АТО, надрукована в газеті «Панорама»: «Вы живете одним миром, а мы – другим. Попрошу вас: давайте жить одним миром. Там идет война. И мы все будем думать о пацанах, которые вернулись, и не забывать о тех, кто там». Серед інших представлених матеріалів вирізняється  матеріал «Забуті чи потрібні» Алли Юр’євої  у «Сумщині», в якому  порушується проблема українських полонених у зоні АТО. Щоправда, написана вона за результатами зустрічі в  обласному прес-клубі з представником Міжнародного благодійного фонду Володимиром Коротуном, і, на жаль, глибше не розвинена».



Не можна не помітити, що тема волонтерства, яка раніше певною мірою компенсувала відсутність публікацій із проблем АТО, також зійшла на мінімум.



Тема роздержавлення ЗМІ у попередні місяці проходила дотично до теми скандалу в Глухові, де новообраний міський голова Мішель Терещенко вступив у конфлікт із місцевою комунальною газетою «Народна трибуна». Цей конфлікт висвітлювався більш-менш активно. Загалом же тема залишається швидше кулуарною, аніж публічною.



Щодо цього Алла Ярова зазначає:  «Матеріали про роздержавлення ЗМІ  більше схожі на PR влади на цьому питанні, а не серйозну суспільну дискусію. Показовим є публікація в «ТОП Конотоп» «На газету «Конотопський край» влада більше не матиме впливу. На Сумщині реформують комунальні ЗМІ». Головне повідомлення – заступник голови обласної ради провела нараду з редакторами. На виході «редактори вирішили підтримувати одне одного, а особливо в період реорганізації та звернутися… до різних гілок обласної влади, аби провести ще одну подібну нараду, тільки тепер з представниками співзасновників видань». Це як у пісні: а за деревом дерево, а за тим деревом ще одне дерево. Так і тут: зібралися, щоб домовитися про ще одну нараду. Це все оргмоменти, що, на мій погляд, не є інформаційним приводом для журналістів».



І щодо казусів. Відзначився новопризначений міський голова Конотопа. У публікації «У Конотопі підписали Меморандум про співпрацю між представниками національних меншин»  Конотопський голова не тільки коментує подію, до речі, невимовно банально, але й підписує його «як представник від українців». Отже, напрошується висновок, що в Конотопі українці є  нацменшиною.



Щодо житомирських медіа, які розглядали сумські експерти, то у військовій темі ситуація видається протилежною до сумської. «Теми адаптації воїнів, що повернулися; життя родин учасників АТО є в кожному  виданні і крупним планом, – зазначає Алла Ярова. –  Після прочитання житомирських газет, уявляєш, що трапилося в конкретній родині конкретного учасника АТО, чи з самим учасником АТО, чи що турбує цю категорію: там недбалий водій пізно ввечері висадив 16-річну дівчинку-доньку учасника АТО, не довізши до кінцевої зупинки, бо йому це невигідно в плані грошей; там банк пограбував воїна АТО; там той-то пройшов реабілітацію і т.п., і, звичайно,  –  відкриття меморіальних дошок із детальною історією про загиблого». 



Як і на Сумщині, немає інформації про роздержавлення ЗМІ. Теми ніби не існує. Зате простежується «журналістика відданості». Газета «Житомирщина», скажімо, розповідає про керівників управління соцзахисту однієї з райдержадміністрацій, які допомагають тим категоріям, яким ПОВИННІ допомагати. Ще й фото цих двох працівниць (явно постановочне) розміщене. Яке ж «ноу-хау» вони знайшли, що зробили понад свої обов᾽язки, залишається незрозумілим.



У житомирських ЗМІ помітна кількість матеріалів з невиразним критерієм «достовірність»,  страждає "баланс". Саме щодо цих позицій оцінки сумських і житомирських експертів розійшлися найбільше. Проте Алла Ярова відзначає: «Усі видання, за винятком одного інтернет-видання, послуговуються правильними термінами «міський голова», «голова ОДА», не використовуючи таких пустушок, як «мер» і «губернатор». Дуже приємно. Зовсім інша стихія».



Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, проректора Української академії банківської справи та Володимира Садівничого, кандидата наук із соціальних комунікацій, докторанта Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 



Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.



Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).



Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».



 Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.



Контакти:

координатор проекту

Алла Федорина

050 93 96 017

afedoryna@ukr.net



 
Категорія: Аналітика | Переглядів: 111 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: