Головна » 2016 » Червень » 30 » Чи потрібна журналісту охайність у професії, обговорювали в обласному прес-клубі
07:17 Чи потрібна журналісту охайність у професії, обговорювали в обласному прес-клубі | |
| Обговорення «охайності» в журналістиці, а власне – проблем плагіату і дотримання професійних стандартів відбулося в профі-студії Сумського прес-клубу. Спеціаліст Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області Володимир Кузьменко розповів про випадки, коли матеріали відділу поліції, в тому числі й підготовлені ним особисто, використовували на місцевих Інтернет-ресурсах без будь-яких посилань на джерело. Володимир навів приклади, коли недобросовісні журналісти ідуть «глибше»: посилаються на сайт, де «запозичили» поліцейську інформацію, але не на сам сайт відділу поліції, де вона опублікована офіційно, чи центр зв᾽язків із громадськістю, який цю інформацію підготував. Володимир Кузьменко додав, що після спілкування з представниками таких Інтернет-ресурсів, на деяких припиняли красти інформацію, даючи її без посилань, але деякі воліли замість поставити посилання просто зняти виставлений на сайт матеріал. Тобто: або вкрадене – або ніяке? Регіональний експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Алла Ярова переконана, що люди потребують якісної, достовірної інформації. Тим часом недотримання критеріїв і професійних стандартів негативно впливають насамперед на якість публікацій. Журналіст, який поважає себе та читачів, повинен вказувати джерело, проте… Причинами цього, на думку Алли Ярової, є недбальство та низька кваліфікація, а також… лінь. Тим часом свідоме неподання джерел у журналістському матеріалі є, власне, маніпулюванням. Наводнення фейками та пропагандою, особливо на малих сайтах, викликає дезорієнтацію. Десь хтось на такому сайтику подає цілковитий (але «сенсаційний»!) фейк. Інші, не перевірячи інформації, його підхоплюють. Що в результаті отримує читач?... Алла Ярова застерігає: якщо таке ставлення журналістів до своєї роботи не припиниться, читачі перестануть довіряти ЗМІ. І цей процес нині стає все виразнішим. Між тим, для кожного журналіста зокрема така практика просто знищує його ділову репутацію. Звичайно, визнає промовиця, ділова репутація ніби мало що означає у цей момент у цьому суспільстві. Та все ж, за репутацію потрібно боротися: здобути її важко, а втратити легко. Координатор проекту з моніторингу місцевих ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика, голова обласного прес-клубу Алла Федорина зауважила, що травневе дослідження дало невтішні результати: практично третина матеріалів моніторених друкованих видань області є маніпулятивними – «джинсою» чи маркованими неналежним чином. На оглянутих сайтах «джинса» подекуди перевищує половину розміщених публікацій. Недотримання стандартів якості – а оцінка відбувається за шістьма критеріями: баланс думок, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність і повнота – робить матеріали низькопробними. (На сайті прес-клубу розміщено звіт експертної групи про травневий моніторинг). Голова Сумської обласної організації Національної спілки журналістів України Віктор Бойко наголосив, що журналісти дрібнішають, посилаються на сумнівні джерела, але ще гірше, коли нахабно, слово в слово, крадуть інформацію. При цьому крадії не розуміють, якими можуть бути наслідки подібної практики, адже плагіат, підкреслив Віктор Бойко, є найбільшим злочином щодо журналістської етики. Варто зауважити: засідання не зібрало аншлагу колег. Очевидно: питання етики не надто турбують журналістський загал. Чи, може, хтось вважає, що у профі-студії їм не місце, бо ж таки – не профі?.. Андрій ГОЛОВЕНКО | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |