Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Березень » 19 » «Мода на патріотизм у більшості сумських ЗМІ не з’явилася», – до такого висновку привів січневий моніторинг видань
16:50
«Мода на патріотизм у більшості сумських ЗМІ не з’явилася», – до такого висновку привів січневий моніторинг видань
Сумські експерти констатують: більшість регіональних ЗМІ не мають чіткої редакційної політики щодо висвітлення ситуації в країні, проте відзначають, що у січні показних замовності у місцевих ЗМІ найнижчий за понад три роки моніторингу.
  
У січні було здійснено моніторинг чотирьох друкованих та чотирьох Інтернет-видань регіону: обласних газет «ДС-экспресс» (замість традиційно досліджуваного «Данкору», що у новому році злився з виданням «ДС-экспресс»), «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс»; сайтів «Шостка.Info» і «0543», «ТОР Конотоп» (замість «Сумиінфо», який у грудні припинив роботу), «XPress» за визначений період з 19 до 26 числа.

Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Ваш шанс» –  №3 від 21-28 січня; «ДС-экспресс», № 2 від 14 січня та №3 від 21 січня; «Панорама» – № 4 від 21 - 28 січня; «Сумщина» – № 3  від 21січня. Також оцінювалися матеріали сайтів  «0542» за 19-23 січня, «XPress» за 12-26 січня, «Шостка.Info» за 13-25 січня, «ТОР Конотоп» за 19-23 січня. Збільшення часових рамок моніторингу пов’язане з браком необхідного контенту у виданнях за визначений період. Загалом оцінено у друкованих виданнях 80 публікації, у Інтернет-виданнях 87 матеріалів. Всього – 167 робіт.

Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх  відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики. 

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, їх кількість порівняно до виборчого періоду (вересень-жовтень) різко зменшилася. 

У друкованих виданнях найбільше матеріалів із ознаками замовності та цензури вмістила газета «Сумщина» – 13% від оглянутого контенту. Попереднього моніторингового місяця, у жовтні, тут було  55%. 

Другу сходинку займає «Ваш шанс»  – 5% У жовтні  «Ваш шанс» мав показник 32% матеріалів із ознаками замовності та цензури. 

У газетах  «Панорама»  та «ДС-экспресс» відповідних матеріалів не виявлено. Нагадаємо: у жовтні «Панорама» містила 32% матеріалів із ознаками замовності, «Данкор» мав найнижчий показник –  13%.

Щодо сайтів. Найвищий показник матеріалів із ознаками замовності та цензури у сайту «XРress»  – 14% (у жовтні – 36%). На решті сайтів однакова кількість матеріалів із відповідними ознаками – по 9%. (Попереднього моніторингового місяця сайт  «Шостка.Info» містив  68%  замовних матеріалів із оглянутого контенту, сайт «0542» – 19%). 

Загальний стан розміщення матеріалів із ознаками замовності можна прослідкувати з графіка №1.

Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності. Якщо у жовтні «комерції» у друкованих виданнях було в 14 разів менше, ніж політики, то в січні пропорція становить 1:2.  На сайтах   жовтнева відповідність «31 до 2» у січні змінилася на користь комерційних матеріалів: 2 до 7.

Стосовно публікацій, що мають неналежне маркування, то вони  розподілилися так:  «ДС-экспресс» – 35% (жовтень «Данкор»  – 26%); «Панорама» – 25 % (жовтень – 12%); «Ваш шанс»  – 24%  (у жовтні 20%);   «Сумщина» – 6% (жовтень – 0). Як бачимо, кількість неналежно маркованих матеріалів збільшилася. Тобто друковані видання знайшли спосіб «маскувати» замовні матеріали, що потребують однозначного маркування, за маркуванням неналежним. Зокрема, газета «ДС-экспресс» постійно дає рубрику «PR», яка містить матеріали про депутата обласної ради й відповідно мала б, згідно з законодавством, виглядати як «на правах реклами». «Панорама», попри задекларовану патріотичну позицію, продовжує рекламувати пана Вілкула. Матеріали, що є відвертою політичною рекламою вчорашнього регіонала, продовжують маркуватися як «ІД», у окремих номерах «R», або ж зовсім не маркуватися. 

На сайтах неналежно маркованих матеріалів не виявлено. 

Отже, у друкованих виданнях середній відсоток матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 4. (У жовтні  – 32%, вересні  34%). У  Інтернет-виданнях середній показник 10% (у жовтні – 38%, у вересні – 24%).

Графік №1: моніторинг матеріалів із ознакам замовності та цензури 


Тобто середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону склав 7% (у жовтні – 35%, у вересні – 29%). Як бачимо, відсоток зменшився  у п᾽ять разів. І, треба відзначити, що це найменший показник замовних матеріалів  за понад три роки проведення моніторингу.

Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели  такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої): 

«Ваш шанс» –          3,94          (жовтень – 3,83; вересень – 3,71);
«ТОР Конотоп» –    3,91
«Сумщина» –           3,8            (жовтень – 3,15; вересень – 3,44); 
«Шостка.Info» –       3,77          (жовтень – 3,05; вересень – 3,73).
«Панорама» –         3,67          (жовтень – 3,2; вересень – 3,53);    
«XРress» –               3,5            (жовтень – 3,77; вересень – 3,73); 
«ДС-экспресс» –     3,47          («Данкор» - жовтень – 4,06; вересень – 4,5);
«0542» –                   3,18           (жовтень – 3,9; вересень – 3,95).

(Ситуацію щодо дотримання показників стандартів якості можна  побачити на  графіку №2).

Щодо дотримання окремих стандартів, то на першій позиції у друкованих виданнях точність – 0,89 (мнулого разу цей показник був другим –  0,81). На другому місці перед цим четвертий (0,63) показник  відокремлення фактів від коментарів –  0,88. На третій позиції критерій достовірності – 0,84 (у жовтні – перша позиція – 0,92). На четверту сходинку з третьої змістився показник оперативності – 0,68 (жовтень –  0,77). Повнота наданої інформації складає 0,29 бала (жовтень – 0,22) і показник балансу думок традиційно на останньому місці – 0,13 бала (жовтень –  0,16). Як бачимо, на загал показники стандартів стали вищими. І,  відповідно, зросла середня оцінка друкованих видань за дотримання критеріїв – 3,71 (жовтень – 3,52 бала). Але, зазначимо, вона не досягла попереднього рівня : вересень – 3,87; липень –   3,99 бала. 

На сайтах цього місяця на першу позицію також вийшла точність – 0,89 бала (жовтень –  0,86). 
На другому місці  достовірність – 0,84 (жовтень – 0,89 бала). На третьому місці показник відокремлення фактів від коментарів – 0,82 бала (жовтень – 0,74). І лише на четвертій позиції, що дивно для Інтернет-видань, оперативність – 0,63 (жовтень – 0,85). Показник «повнота представлення інформації»  – 0,29 бала (жовтень – 0,19);  «баланс думок» – зріс удвічі 0,13 проти жовтневих 0,07 бала. Констатуємо, що показники поміняли свої цифрові значення, але середній бал за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях  лишився незмінним –  3,59 бала, як і у жовтні (вересень – 3,85; липень –  4,19).

Отже, середня для всіх медіа оцінка – 3,65 бала У жовтні вона складала 3,56. Тобто за рахунок друкованих видань оцінка зросла, проте менше, ніж на одну десяту бала (у вересні – 3, 86;  липні –  4,09). 

Графік №2: моніторинг матеріалів на предмет дотримання стандартів.


У січні сумські експерти досліджували чернівецькі медіа. Тут, як і сумських ЗМІ, відразу помітна відсутність виборів – кількість замовних матеріалів різко спала. Проте у виданнях дружнього регіону простежується той же недолік, що і у сумських колег: продовжується PR влади. У чернівецьких медіа потужно люблять народних депутатів, які згадуються частіше, ніж того вимагав би фактаж («Час», «Свобода слова»). Для Сум актуальною і сьогодні виявилася «формула Чмиря» (екс-голови ОДА від Партії регіонів, донеччанина). Суть її, пояснює експерт Алла Ярова, в інформуванні, куди поїхав очільник, що сказав десь (принагідно чи не принагідно), скупався, зазначив і т.п., навіть якщо це не є суспільно значимим.

У чернівецьких виданнях прослідковується, як частина громади бореться із заступником голови обласної ради Маніличем. Він, у свою чергу, бореться за власне крісло та, певно ж, ім’я. Ця тема, певно, цікава загалу, однак ЗМІ їй присвятили матеріали тільки інформаційних жанрів, не вмістивши жодного серйозного дослідження.

Якісніше висвітлюється у чернівецьких ЗМІ економічна тематика. Якщо сум'яни переважно констатують ті чи інші події в економіці, як от визначення податку на нерухомість, то чернівчани дають такі теми глибше, аналітичніше, залучають експертів. Зокрема сумські експерти позитивно відзначають щодо висвітлення цієї тематики «Погляд».

І найголовніша тема сьогодення – війна. У сумських ЗМІ повноцінно вона лунає лише у газеті «Панорама». У інших видання бачимо поверховий підхід, недостатність висвітлення різних аспектів ситуації. Враження, що видання не мають редакційної політики щодо висвітлення проблеми, а йдуть виключно за фактажем: привезли земляка – поховали; волонтери щось зробили – продемонстрували; уряд оголосив – констатували. Часом це виливається в таку і непрофесійну, і цинічну подачу інформації, як дозволив собі сайт «Шостка.Info». Наводимо  його повінстю: 

«Киборг» из Шостки оборонял донецкий аэропорт и был ранен
Об этом было сообщено на вчерашнем аппаратном совещании в горисполкоме.
Примечательно, что нашему земляку, который был ранен, защищая Донецкий аэропорт, 69 лет. Он служит в одном из добровольческих подразделений.
20.01.2015 12:37
http://shostka.info/news_shostka/kiborg_iz_shostki_oboronyal_doneckij_aeroport_i_byl_ranen 


Варто подивитися обговорення цієї замітки, як журналістам мало б стати зрозумілим, яких помилок вони припустилися: люди запитують ім'я й прізвище постраждалого, чи потрібна якась допомога і т.д.. Наразі ж враження, що видання пише про події десь у далекій Зімбабве, в Калахарі чи в Сахарі, але не про людей, які живуть поруч, може, у сусідньому будинку. 

На жаль, цю інформацію в цьому ж вигляді передрукував і «ТОР Конотоп».

Експерт Володимир Садівничий відзначає: «Мода на патріотизм у працівників преси та інтернет-ресурсів Сумської області не з’явилася. Жодного матеріалу, який би показував національну культуру, літературу, мистецтво тощо, спрямованого на виховання національної автентичності. Не простежуються матеріали про національні традиції січня-місяця, який на них багатий. Усі обмежилися банальними звітами про Йордан і купання перших тіл області. Не писали ЗМІ й про День Соборності України, про загиблих студентів під Крутами. Так, потім, як звіт про ці заходи, матеріали з’являться… Із сумом констатую: прикладів виховання у мешканців області патріотизму засобами журналістики на сторінках місцевих ЗМІ не виявлено».

Натомість Алла Ярова позитивно говорить про висвітлення військової теми у чернівецьких ЗМІ. Тут є глибина, відслідковують особистості, родини загиблих, більш детально говорять про законодавчі аспекти воєнного часу. Зокрема, добре подається тема у «Молодому буковинці».

На тлі прагнення авторів матеріалів до балансу думок не кращим чином вирізняються публікації газети «Час». Тут акцент робиться на висловлюваннях і коментарях авторів, звичайно ж, не відокремлених від фактів.

А от мову чернівецьких видань кандидат філологічних наук Алла Ярова визнає більш якісною, прозорою, читабельною, ніж сумських. 

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, проректора Української академії банківської справи та Володимира Садівничого, кандидата наук із соціальних комунікацій, докторанта Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.  

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів). 

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. 

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
Категорія: Аналітика | Переглядів: 267 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: