Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Грудень » 13 » ГМО: світова перспектива чи інформаційна «страшилка»?
13:38
ГМО: світова перспектива чи інформаційна «страшилка»?
Якщо поцікавитися у пересічного українця його ставленням до ГМО (генетично модифікованих організмів), відповідь здебільшого буде однозначною: «ГМО – це погано». А от якщо попросити аргументувати свою позицію, пояснивши, що саме поганого несе нам генетична інженерія, – навряд чи ми почуємо якісь обґрунтовані доводи.

Жителі України, та і не лише нашої держави, легко стають жертвами інформаційних сенсацій. Так, час від часу інформаційний простір потрясають жахливі історії про згубність ГМО для організму. Перелякані споживачі з радістю дивляться на всюдисущі написи «Без ГМО» на продуктах, не задумуючись про інші загрози, які ті можуть нести.

Насправді ж висновок Всесвітньої організації охорони здоров’я однозначний: «ГМ продукти, доступні на міжнародному рівні, пройшли оцінку ризиків для здоров’я людини… Результати не вказують на будь-який ризик».

Узагальнений результат понад 130 наукових дослідницьких проектів, що здійснювалися в Європейському Союзі протягом останніх 25 років і в яких були задіяні 500 незалежних дослідницьких груп, стверджує: «Біотехнологія, і ГМО зокрема, не є більш небезпечними, ніж, наприклад, технології традиційної селекції».

Це висновок європейців, які, між іншим, дуже стримано ставляться до впровадження генетично модифікованих рослин. У той же час п’ять головних країн, що розвиваються – Китай, Індія, Аргентина, Бразилія та Південна Африка – демонструють лідерство у застосуванні біокультур. Активно використовують здобутки генетичної інженерії (ГІ) і такі розвинені держави, як США і Канада.

Глобальні площі посіву ГІ-рослин зростають з кожним роком. З 1996 року (початку комерційного вирощування) площі зросли у 100 разів. Станом на 2012 рік ГІ-культури вирощували 28 країн, площа посівів складала 170,3 млн. гектарів. Топ-10 країн, що вирощували ГМ-рослини, виглядала так.

  Місце   Країна   Площа, млн. га   Рослини
 1 США  69,0 Кукурудза, соя, бавовник, ріпак, цукровий буряк, овес, папайя
 2 Бразилія 30,3 Кукурудза, соя, бавовник
 3 Аргентина 23,7 Кукурудза, соя, бавовник
 4 Канада 10,4 Ріпак, кукурудза, соя, цукровий буряк
 5 Індія 10,4 Бавовник
 6 Китай 3,9 Бавовник, папайя, тополя, томати, солодкий перець
 7 Парагвай 2,8 Соя
 8 Південна Африка 2,6 Кукурудза, соя, бавовник
 9 Пакистан 2,3 Бавовник
 10 Уругвай 1,3 Кукурудза, соя
 
Тенденцією останнього часу є привнесення за допомогою генної інженерії декількох ознак одночасно. Так, у 2012 році основними ознаками, що притаманні ГМ-рослинам, були:
- стійкість до гербіцидів (93,9 млн. га);
- стійкість до комах (23,9 млн. га);
- комбіновані ознаки (42,2 млн. га).

Основна рушійна сила, що спонукає фермерів різних країн вирощувати ГМ-рослини, є та, що вартість їх вирощування є меншою в порівнянні з традиційними сільгоспкультурами. Зокрема, завдяки стійкості біокультур до шкідників вони вимагають меншої кількості обробок. За оцінками, кількість зекономленого на цьому у 2011 році пального складає 707 млн. літрів.

На жаль, Україна сьогодні є лише пасивним учасником загальносвітового ринку аграрних біотехнологій. Дискусії, що інколи збурюють суспільство – вирощувати чи не вирощувати в Україні трансгенні культури – не мають жодного стосунку ні до сучасних знань, ні до світових економічних тенденцій.

Основна причина цього – відсутність цілеспрямованої державної підтримки не лише генетики, а й біотехнології в цілому. «Це недопустимо для держави, яка проголосила інноваційний характер свого розвитку, – вважає один з провідних українських генетиків, директор Інституту харчової біотехнології та геноміки України академік Ярослав БЛЮМ.

Для того, щоб змінити ситуацію, потрібно визначити загальнонаціональні пріоритети розвитку економіки, що базуються на знаннях і сучасних технологіях. І, без сумніву, аграрна біотехнологія має бути головним пріоритетом для такої держави, як Україна.
Категорія: Новини | Переглядів: 264 | | Теги: ГМО, Ярослав Блюм | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: