У Сумському прес-клубі відбулася дискусія щодо ролі медіа і журналістів у творенні інформаційної безпеки України. На засіданні активно обговорювали, наскільки невинними є маніпулятивні технології ЗМІ на тлі інформаційної війни, що триває в Україні.

«Інформаційна війна бере початок від проголошення незалежності нашої держави. Відтоді Україна стала своєрідним м’ячиком для биття. Тому ЗМІ та громада мають об’єднатися, щоб дати інформаційний відсіч своїм агресорам», – наголосила начальник управління інформаційної політики та зовнішніх зв’язків Сумської міської ради Антоніна Кохан. Медіаексперт зазначила, що головне завдання інформаційних воєн полягає в маніпулюванні масами, дезорієнтації та дезінформації громадян. І в цьому вона бачить величезну суспільну небезпеку, адже «людина, якою маніпулюють, – це вже не друг, не партнер, не суперник, не ворог, а – маріонетка, яку можна переміщати з місця на місце та керувати її волею й діями». Пані Кохан говорить, що найрезультативніше маніпулювання здійснюється за допомогою мас-медіа: «Маніпулятивний арсенал ЗМІ добре відомий: «чорний» піар, публікація сфабрикованих результатів опитування громадської думки, перекручування реального стану речей шляхом замовчування одних фактів і нав’язування інших, публікація неправдивих новин, розміщення «джинси», про наявність якої свідчить моніторинг місцевих ЗМІ». Експерт переконана в тому, що потрібно вперто протидіяти маніпуляціям. Вирішення цієї проблеми вона бачить у створенні антикризових центрів, які допоможуть «виробити спільні правила гри». Врешті Антоніна Кохан закликала: «Давайте просто говорити правду!»

Кандидат філологічних наук Алла Євграфова зосередилася на ролі мови у процесах маніпулювання свідомістю. Вона зазначила, що в Україні є значна кількість документів, які регулюють мовні питання, однак при цьому проблема залишається. Пані Євграфова стурбована тим, що в нашій державі переважають російськомовні видання. Вона наголошує, що мова медіа реально впливає на формування національної свідомості і патріотизму. Експерт переконує: «Потрібно змінити формат газет і готувати в більшій мірі україномовні видання». Алла Євграфова занепокоєна і тими виданнями, які паралельно вміщують матеріали двома мовами. На її думку, з точки зору медіакультури це аж ніяк не є позитивним.

«Журналістика – один із найпотужніших інструментів маніпулювань», – погоджується експерт з гуманітарних питань Віктор Бобиренко. На його погляд, головною причиною того, що українська журналістика досить далека від журналістських стандартів, є цілковита залежність преси від місцевої влади. Не менш важливою є і залежність від власників, які диктують редакційну політику, а також від замовників. Досить вагому роль відіграє і непідготовленість глядача/читача/слухача, невміння аналізувати побачене, читати між рядків. До того ж, слід констатувати непідготовленість журналістів, яких учать писати/знімати, але вони не спеціалізуються за напрямами: спорт, економіка, освіта, медицина тощо. Тому й виходить подекуди, що легше і дешевше навчити спеціаліста в якійсь галузі писати матеріали, ніж випускника журфаку навчити розбиратися, наприклад, у бюджетах. Вирішення цієї проблеми Віктор Бобиренко бачить у визнанні журналістською спільнотою етичних і професійних стандартів і – відповідно – їх дотриманні. Також він наголосив на необхідності освіти глядача/читача/слухача. Експерт підсумував, що в наш час дійсно розгортається масштабна війна найрізноманітніших маніпулятивних технологій. Таку величезну пропагандистську машину зупинити важко, але в будь-якому випадку треба намагатися, щоб маніпуляцій було менше або ж ми принаймні навчилися розрізняти об’єктивну інформацію та спроби маніпулювати нами.

Вікторія Бабенко