Головна » 2015 Січень 27 » Ця тернопільська сім’я може служити прикладом для багатьох
18:51 Ця тернопільська сім’я може служити прикладом для багатьох | |
 В рамках проекту «Прес-клуби об’єднують Україну» ми вже розповідали про унікальне тернопільське культурно-просвітницьке товариство «Вертеп», яке ще на початку 90-х стало ядром культурного, громадського і політичного життя свідомої молоді. Тепер же час написати і про своєрідний феномен - майже три десятки подружніх пар знайшли одне одного саме в цьому товаристві, а при народженні діток ще й кумів собі з вертепівських друзів вибирали. Підростаючи, членами товариства поряд з батьками ставали вже й діти, тож з роками воно перетворилося наче у велику дружну родину. Однак сьогодні хочеться розповісти лише про одну з таких сімей, главою якої є один із засновників «Вертепу», керівник тернопільського Центру національного відродження Тарас Гребеняк. «Родина, родина – від батька й до сина…» Ця відома пісня – наче про Гребеняків. Кілька років тому вони стали переможцями загальноміського конкурсу «Вишивана родина», підкоривши журі самобутністю національних костюмів. Якщо пригадати, що вишиття – це своєрідний код нації, то це дуже навіть символічно. І як на мене – то це подружжя заслуговує на перемогу в усіх можливих номінаціях щодо впровадження у сімейне життя найкращих культурних і духовних традицій свого народу. В Оксани та Тараса – четверо доньок і маленький синочок. Вони стверджують, що відразу планували мати багато дітей. «Пам’ятаю, коли з дівчатами у десятому класі ділились мріями і планами на майбутнє, то вже тоді казала, що хочу не менше, ніж троє!», - посміхається Оксана, яка і сама із сім»ї, де виросло четверо дітей. Тарас теж не одинак, а батьки обох взагалі з багатодітних родин. Та справа, звичайно, не в кількості. «Коли виросту - хочу стати провідником нації!» - так відповіла колись на традиційне запитання дорослих ще маленька Соломійка, найстарша донька Гребеняків. Що ж, до такого вона й справді надається, недарма обиралася «гетьманівною» і виборювала почесний статус «вірлиці» (орлиці) у національній скаутській організації «Пласт». Дівчина – як вогонь, бойова, рішуча, безкомпромісна, вроджений громадський лідер. Дуже активні і творчі і всі троє її сестер - Іванна, Мирослава та Василина, а батьки роблять усе можливе, щоб максимально розвивати наявні у дітей таланти. Усі відвідують чи відвідували школу мистецтв, усі займаються хореографією і музикою. Акторські таланти дівчаткам допомагає розвивати постійна участь у різдвяних, і не тільки, виставах, а також виступи у складі сімейного ансамблю, без якого вже просто важко уявити багато тернопільських культурних і духовних заходів ( більше про нього – далі). Ну і не були б то щирі україночки, якби не тягнулися до рукоділля – і вишивають, і з бісеру плетуть. А ще всі четверо з шести років у «Пласті». Якими талантами порадує батьків Маркіянчик – ще невідомо. Але що вони в нього в такій родині обов’язково проявляться і розвиватимуться, можна не сумніватися. Як не доводиться сумніватися в тому, що всі діти виростуть людьми порядними і справжніми патріотами своєї батьківщини з активною громадянською позицією. «Наші діти в церкві, відколи на ноги спинаються», - розповідав мені якось також один з «вертепівців». Тоді виходить, що діти Гребеняків прилучаються до храму ще раніше. Мама Оксана вже понад п’ятнадцять років співає у церковному хорі. То найстаршу Соломійку, приміром, не раз приносила з собою, коли їй виповнилось заледве пів року, і саджала на стільчик поряд. Причому дівчинка майже ніколи не плакала і не вередувала, підсвідомо, мабуть, вбираючи потужну позитивну енергетику намоленого місця. «Все починається з мами» В Тернополі родина Гребеняків багато кому відома завдяки сімейному вокальному гурту «Великодні зернятка». Співають в ньому разом з мамою Оксаною всі чотири рідні та ще дві їхні двоюрідні сестри. В репертуарі – духовні, патріотичні й народні українські пісні. За самобутність і майстерність виконання ансамбль відзначали багато разів. Зокрема, на Всеукраїнському фестивалі “Родинні скарби України” він переміг з піснею “Люблю цей світ”, слова і музику до якої написала сама Оксана Гребеняк. Отримали високу відзнаку і на новому тернопільському фестивалі духовної пісні «Я там, де є Благословення». У Оксани Гребеняк чимало хороших віршів на духовну тематику. А ще сімейна творчість Гребеняків допомагає у пізнанні духовного й іншим дітям. Приміром, вони записали на диск дитячу казку-виставу "Я Тебе чекаю, Миколаю" ( там і легенди, і пісні, і вірші, й ігрові елементи ), в якій задіяні мало не всі члени сім’ї. Інший аудіо-диск називається «Хресна дорога для дітей і батьків», і записаний він у формі відвертої розмови мами з дитиною. Назва третього - «Все починається з мами». Всі три продавалися при тернопільських храмах і користувалися великою популярністю. «По вірі вашій воздасться вам» У квартирі Гребеняків панує надзвичайно світла і добра атмосфера. Знову ж таки символічно, що живуть вони поряд з одним із найкрасивіших тернопільських храмів – святого апостола Петра. А ще у їхньому домі зберігається ( якщо,звичайно, не «позичена» у цей час для допомоги якійсь майбутній мамі) незвичайна ікона Богородиці. Весь її зворотній бік (так, що й вільного місця вже немає)помережаний написами різними почерками. Там – імена та дати народження дітей, яким, за переконанням їхніх батьків, допомогла щасливо з»явитися на цей світ саме ця ікона. Лик Божої Матері з дитятком на руках колись був подарований Оксані Гребеняк, як регенту церковного хору, одним із священнослужителів тернопільського Катедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. Прийняла вона подарунок вдень, а ввечері напрочуд швидко і легко народила свою третю дочку Мирославу. Розповіла жінкам, що молилася до Богородиці про допомогу при пологах саме біля цієї ікони, тож спочатку попросила її на деякий час одна вагітна, потім друга, третя… Усі народжували благополучно і легко, тож так і пішла про образ добра слава по всьому місту. Назвали ікону «Скора Помічниця Вертепівська», і ось уже 14-й рік Гребеняки передають її на прохання в сім”ї, де очікують дитину. «Просять часто, так що іноді за цілий рік вона може якихось кілька тижнів вдома буває, - каже пані Оксана. - Жінки вважають, що якщо молитися біля неї, то вагітність і пологи пройдуть дуже легко. Особисто мені вона завжди допомогала. Разом з тим це не якась чарівна паличка, що ось став, помолився, і все вийшло як хочеш. Недарма у Святому Писанні сказано: по вірі вашій воздасться вам…» …Наша розмова з Гребеняками тривала досить довго, але так і не дійшла до обговорення матеріальних труднощів, на які завжди скаржаться батьки багатодітних сімей. Оксана і Тарас на них не скаржились, хоч живуть вони досить скромно і свого часу влізли в борги задля вирішення житлової проблеми. Все необхідне у їхніх дітей є. А ще у цій сім’ї матеріальне справді ніколи не ставиться на перший план, і про жоден закордонний рай тут теж не мріють. Вони щасливі тут – щасливі передусім любов’ю, яка панує в цій світлій родині. Світлана МИЧКО На фото – тернопільське сімейство Гребеняків у повному складі, правда, зараз всі вони вже трошки старші Фото з сімейного архіву Тараса та Оксани Гребеняків | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |