Головна » 2015 » Грудень » 12 » Як писати про переселенців?
21:14 Як писати про переселенців? | |
| У зв’язку з появою переселенців із АР Крим, Донецької та Луганської областей на території Сумщини постала проблема безсторонньої подачі інформації в місцевих ЗМІ. Завдяки зусиллям медійників, соціологів, психологів і керівництва області були проведені моніторинги та створювалися проекти, що допомагали у вирішенні питань житла, роботи, матеріальної допомоги внутрішньо переміщеним особам. У Сумах на базі обласної державної адміністрації відбувся тренінг «Розвиток навичок та вмінь журналістів місцевих ЗМІ щодо проблем переселенців» у рамках проекту «Висвітлення у ЗМІ проблем внутрішньо переміщених осіб: працевлаштування, житло, соціальне забезпечення». На заході були присутні й ділилися думками та пропозиціями заступник голови Сумської обласної ради Віра Лаврик; керівник проекту, голова ГО «Асоціація регіональних ЗМІ»Олександр Назаренко; голова ГО «Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини» Наталія Калініченко; директор Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Валентина Трошечко; керівник психологічної служби Вікторія Ратєєва; керівник Сумської обласної організації «Професійна ліга соціальних працівників Сумщини» Едуард Глоба; начальник відділу надання соціальних послуг білопільського районного центру зайнятості Любов Кульченко. На Сумщині перебуває близько 15 тисяч осіб із АР Крим, Донецької та Луганської областей. З них велика кількість – пенсіонерів. За словами Наталії Калініченко, найбільш критичні проблеми, з якими звертаються переселенці до органів влади, – забезпечення житлом, надання матеріальної допомоги, працевлаштування. Більша частина безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб це жінки – до 70%; частка молоді у віці до 35 років – понад 48%. Олександр Назаренко повідомив результати соціологічних опитувань щодо становища внутрішньо переміщених осіб у Сумській області. Більше половини переселенців вважають, що влада загалом підтримує їх: повністю – 22%, частково – 10%, чи в окремих випадках – 24%. 20% зазначили, що така підтримка взагалі відсутня. Левова частина респондентів погоджуються, що волонтерські громадські організації займають перше місце щодо надання допомоги серед усіх структур. Думки опитаних, щодо неупередженості висвітлення проблем переселенців у ЗМІ розійшлися таким чином: журналісти розміщують переважно об’єктивну інформацію – 86%, необ’єктивну – 10%, усі ЗМІ неправдиві – 4%. Куратор проекту «Пом’якшення наслідків переміщення для жінок та дітей в Україні» Вікторія Ратєєва зазначила, що в період реалізації проекту планується охопити 700 жінок та дітей з числа внутрішньо переміщених осіб у Сумській області. «Ми ще не були в районах, але якщо запросять, то проведемо захід чи групу самопомочі», – зазначила пані. Ратєєва. Для журналістів були розроблені поради щодо написання матеріалів про переселенців: 1. Точно й неупереджено висвітлювати кожну сторону конфлікту. 2. Висвітлюйте людей як індивідуальностей, а не як представників певної групи. 3. Представляйте події у контексті. 4. Не піддавайтеся стереотипам. 5. Звертайте увагу на заголовки. 6. Підкріплюйте думки фактами. 7. Не забувайте про етику. 8. Цензура думок і коментарів можлива під час гострого конфлікту задля зменшення насилля. 9. Цензура фактів не є виправданою. 10. Позбудьтеся мови ворожнечі. Ознаки мови ворожнечі: - прямі заклики до насильства; - твердження про схильність переселенців до криміналу; - твердження про неповноцінність (нестача культури, нездатність до продуктивної праці ); - твердження про моральні недоліки групи; - звинувачення в негативному впливі на суспільство, державу; - згадування групи людей в принизливому контексті; - акцентування з метою дискредитації; - заклики до мас гаслами. Руслана ЗАЄЦЬ | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |