Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Січень » 27 » Ми не тітушки з Маріїнського парку
18:56
Ми не тітушки з Маріїнського парку
«На Херсонщині у Цюрупинському районі, на високому березі річки Конки, є село Козачі Лагері.

Маленьку річку від сивого Дніпра відділяють мальовничі плавні – райське місце для муфлонів, розкошують тут і дикі кабани. Конка багата рибою, в ній водяться соми, коропи, щука, лящ, тарань. У комишах гніздяться дикі качки. В степу багато рідких рослин. Є і гадюки. Мешканці лісу – дикі косулі, зайці, лиси,сірі вовки, сови… З ранку нас будить соловейко, вечорами влаштовують дивовижні концерти жабки.

Ну як можна не зберегти цю красу Богом дану нам нащадкам славних козаків?! Наше село вабить до себе рибалок та мисливців. В Козачих Лагерях є мисливське господарство, яке суворо слідкує за чисельністю тварин. У свій час тут любили відпочивати відомий український поет П.П.Тичина та гуморист Остап Вишня. Мальовнича природа нашого краю та цікаві люди нашого села стали героями невмирущих творів Остапа Вишні «Вишневі усмішки». Так, ми російськомовні, спілкуємося між собою на суржику, та щиро пишаємось тим, що ми – українці» - із сайту громадської організації «Козача варта».

Сьогоднішнє інтерв’ю із представником громадської організації «Козацька варта» Андрієм Муциком – не про красу його рідного села. Хоч, розмовляючи про найважливіші справи Козачих Лагерів, про його, Андріїв Майдан, про боротьбу із пасивністю громади, її поступове прозріння і подолання інертності, він не може не захоплюватися богообраністю рідного села.

- З чого все почалося? З Майдану чи раніше?
- Почалося, напевно, з Податкового Майдану. Я та Іван Фоменко у ті дні представляли Херсонську область у координаційній раді Майдану. На той момент нам здавалося, що ми можемо брати участь і навіть впливати на події, що відбуваються. Насправді, коли Януковичу усе це набридло, він просто розігнав майдан і протягнув Податковий Кодекс. Надалі влада вдумливо прочитала те, що прийняла, і за допомогою поправок все-таки дали можливість хоч і ускладнити роботу, але не убити малий і середній бізнес.
Я, звичайно, за євроінтеграцію, але їхати аби активно протестувати після відмови Януковичем підписувати угоду про асоціацію з ЄС не збирався. Але те, що сталося 30 листопада 2013 року, просто підірвало свідомість. Як я говорив вище, ми були свідками розгону Майдану-2010. Як завжди, о 4-й ранку, без оголошення війни беркут оточив майдан, судовий виконавець зачитав постанову і додав своїми словами, мовляв, через 30 секунд, хто не заховався, я не винен. Через півтори години майдан був зачищений, при цьому ніхто не постраждав і затриманий не був.
Навіщо було влаштовувати побоїще студентів у 2013-му? Спробую висловити суб'єктивну думку: чесних виборів у 2015 році Янукович не планував, а хто не погодиться з результатом і вийде на майдан, того чекає ось така розправа.
Востаннє я з друзями був на Євромайдані наступного після розстрілу дня. Побачив там калюжі крові, шапки з людським мозком... Ми розуміли, що жити по-старому не можемо і просто зобов’язані в ім’я жертв Небесної сотні щось змінювати. Ще дорогою додому ми вирішили подати заяву в сільраду для проведення позачергової сесії, щоб обговорити роботу органів самоврядування в нових умовах. Ми ще тоді зрозуміли: будь-які реформи без підтримки знизу приречені.

- Пане Андрію, коли і чому ви вирішили створити громадську організацію?
- Громадську організацію ми створили фактично наприкінці весни. Підібрався актив з дев’яти осіб. В основному це – підприємці та юристи. Наша діяльність розпочалася з організації патріотичної акції. Ми розфарбували все село в прапори України, встановили флагштоки і поставили на усіх в'їздах до села патріотичні банери. Під час наступної акції до нас приєдналися односельчани, і ми облаштували місцевий пляж. Найбільш масштабну акцію наприкінці літа ми провели, коли в територіальних межах села Козачі Лагері чиновники дозволили будівництво полігону твердих побутових відходів. Жителі села сказали своє категоричне «НІ» керівництву району. Стосунки з радою у нас відразу не склалися. Їхнє невтручання в життєво важливі процеси - це відвертий саботаж. Після цієї боротьби ми зрозуміли, що процес цей довгий і тернистий. 15 вересня 2014 року отримали юридичний статус ГО "Козацька варта". Сподіваємося, це допоможе діяти більш ефективно.
Зараз в організації формально близько 40 осіб, фактично - більше ста. Це люди, які підтримують і активно беруть участь в наших починаннях.

- Чи є підтримка від людей і влади?
- Дуже багато місцевих жителів проти наших активних дій, називаючи нашу роботу піаром, прагненням до влади, ба, навіть вбачають у цьому фінансову зацікавленість. Більшість людей інертних, і за їхню підтримку потрібно боротися шляхом пробудження в них громадянської свідомості. Власне ситуація в країні сприяє об'єднанню людей із патріотичними поглядами.
З весни ми займаємося волонтерською діяльністю. Збирали гроші на бронежилети. І - чого ми тільки не наслухалися! Найобразливіше, що негатив йде від керівництва сільради – від структури, яка повинна була це організувати. Але ми вистояли. Створили свій сайт kl.org.ua, де виклали фото- і відеоінформацію, а на сходці села відзвітували за кожну копійку. І люди нам повірили, активно включившись у збір допомоги військовим. Зав'язалися хороші стосунки зі школами Козачих Лагерів і Кринок, будинком культури і вокальним колективом "Зорецвіт". Аматори художньої самодіяльності висловили бажання вступити до нашої громадської організації повним складом. На наш заклик допомогти військовим відгукнулося дуже багато селян. Школи зібрали продукти харчування, підготували дитячі малюнки і обереги. Дівчата із "Зорецвіту" напекли пиріжків, натерли моркви по-корейськи, лимонів з медом, накрутили голубців... Жителі села принесли теплі речі, домашню консервацію, овочі. Усе це ми відвезли в зону АТО напередодні новорічних свят. Люди назносили стільки, що плануємо наступну поїздку. Повернувшись із зони АТО, в центрі села бачу знайомі пейзажі: нам тут і війни не потрібно, бо дві капітальні будівлі від бездіяльності сільради знаходяться в напівзруйнованому стані.

- Ви вже впливаєте на рішення місцевої влади?
- Починаючи з весни, представник "Казацької варти" відвідує сесії сільської ради. Що, зрозуміло, утримує депутатів від ухвалення незаконних рішень. Стимулює дотримання регламенту, розподіл фінансів та інше. Отримали копії рішень сесій з 2012 року. Їх наразі ретельно опрацьовуємо і подаємо запити відносно розподілу земельних ділянок, руху фінансів тощо. Як я вже говорив раніше, рада не налаштована на конструктив і не дає відповіді або відповідає не по суті. Зараз готуємо документи до суду.

- Які плани у вашої громадської організації? Чим займаєтеся у післясвяткові дні?
- Про плани нічого сказати не можу, оскільки як отримати інформацію від чиновника або як діяти в тій або іншій ситуації, створеній беззаконними діями чиновника, стовідсоткового рецепту немає. Знайти фахівця з місцевого самоврядування практично неможливо, це цілина неорана. І в той же час це дає величезну можливість для імпровізації. Відвідуємо тренінги, запрошуємо однодумців до себе. Вже з 14 до 20 січня у нас заплановані 2 зустрічі - з громадською організацією " Нова генерація" та з Риммою Білоцерківською, відомим правознавцем із місцевого самоврядування.

- Якими ви хочете бачити Козачі Лагеря?
- Козачі Лагері - це унікальне місце. У нас знаходяться відомі Олешківські піски - національний парк, найбільша піщана пустеля в Європі. Найбільший штучний ліс. Берегова зона річок Конки і Кринки. Мальовничі плавні - місця відпочинку, риболовлі і полювання. Усім цим повинен управляти справжній господар. Примножувати статки під контролем громадського суспільства. Бо наша місцева громада у переважній більшості – це тітушки з Маріїнського парку + електорат, про який згадують за два тижні до виборів.

Запитувала Оксана Жіляєва
Категорія: Аналітика | Переглядів: 220 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: