Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Січень » 27 » Різдвяні свята на Херсонщині
17:50
Різдвяні свята на Херсонщині
Народні обряди - одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію. Дуже цікаво досліджувати розвиток народних традицій на півдні України, оскільки історично так склалося, що південний край став прихистком для найбільш волелюбних та активних селян, які втікали «у степи», щоб стати вільними і заможними. До того ж мова йде не тільки про українців, а й про росіян, німців, греків, шведів, поляків, болгар, татар, євреїв, турків, та інших народів. Тому така різноманітна складова національностей наклали вагомий відбиток на характер місцевих жителів та їх традицій.

Як відзначали Новий рік та Різдво прадіди

Святкування Нового року та Різдва в Херсоні набувало найнесподіваніші форми. За останні століття воно встигло побувати офіційним святом державного значення, на якийсь час піти в підпілля, і повернутися в якості веселих днів без будь-якого ідеологічного та релігійного навантаження. Незважаючи на це святкування по різному проходило в селах та містах.

Різдво і Новий рік в Херсоні на зламі XIX і XX століть відзначали досить ґрунтовно. Газетах повідомляли про час початку літургії в церквах. Не надто завзятих прочан заманювали «церковним парадом військ гарнізону з хором та музикою». У перший день Різдва Христового у місті зазвичай відбувався парад.
Відвідавши богослужіння в храмах, херсонці цілком віддавалися веселощам. Вищий світ губернії запрошувався на благодійні вечори. За вхід платили рубль на користь місцевого благодійного товариства. Усім гостям наливали келих шампанського. Середній клас – товариство ремісників – організувало сімейні вечори з танцями, конкурсами та подарунками дітям.

Ну а «прості смертні» могли зустрітися на відкритій ковзанці, яку влаштовували прямо на Дніпрі. Там не тільки розчищали ділянку від снігу, а й облаштовували теплу роздягальню, щодня грала музика (був задіяний піхотний полк).

В селах свята проходили дещо інакше. На перший день Різдва Христового, після Богослужіння у церкві, діти та молодь збирались у святкові ватаги і йшли колядувати або, як кажуть, «водити козу». До складу такого гурту входили: береза – старший серед колядників, зіркар – носив «зірку», міхоноша, коза, циганка та інші. Коли колядників запрошували до хати, то першим до господи пропускали наймолодшого хлопчика. Вважається, що перший «полазник» приносить в хату щастя або невдачу на цілий рік. Якщо це хлопчик або парубок - добра ознака: увесь рік у хаті будуть усі здорові і будуть «водитись» гроші. Якщо ж дівчинка - чекай труднощів.

Друге свято, було Новий рік або Василя Святого. Воно також дуже популярне на Херсонщині. Всі обряди Щедрого вечора починалися, коли на небі зійде перша зірка. Люди колядували прославляючи Сина Божого, далі співали щедрівки - похвалу та зичення удачі господареві.

А в полі, полі сам Господь ходив,
Сам Господь ходив, зерно розносив.
Діва Марія Бога просила:
«Уроди, Боже, жито, пшеницю,
Жито, пшеницю, всяку пашницю».
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.
Будьте здорові з Новим роком і з Василем!
Дай, Боже!


Та, найулюбленіший епізод, «водіння Меланки». За Меланку вибирався веселий парубок. Його одягали у жіночий одяг і він, взявши під руку Василька, під гуртовий спів ходив по хаті і веселив хазяїв. Васильком обирали дівчину, яку вдягали як парубка.

Миколай та Дід Мороз під забороною

Більшовицький переворот та громадянська війна дещо змінили встановлений століттями побут. Нова радянська влада заборонила святкування.

Напередодні різдвяних і новорічних свят партійних ідеологів охоплювала справжня істерика - вони не могли примиритися з тим, що окремі несвідомі елементи все ще бажають і в церкві помолитися, і поставити вдома ялинку. Гасла тих років не залишають місця для сумнівів: «Відмовся від різдвяної п'янки - культурно витрачай заробіток!», «Геть ялинку!», «Нещадний похід проти релігійно-побутових звичаїв, проти ялинки, куті, колядок!». І, до речі, одними гаслами не обмежились. Херсонський окружний торговий відділ на час свят своїм розпорядженням заборонив продаж на базарах «різдвяних іграшок (Дідів Морозів, ангелів), ялинок і свічок для ялинок». А літургії, катки та благодійні вечори замінили антирелігійними постановками, концертами та лекціями.

Під час німецької окупації (у 1941-1944 роках) цивільна влада Херсона всіляко намагалися відродити колишні традиції свят. Місцеві видання відновили практику привітань з Новим роком, роз'яснювали суть Коляди та Різдва, в уцілілих храмах знову служили всеношну.

Після закінчення війни та повоєнної розрухи, почали реабілітувати обмін подарунками і святкування Нового року. І лише в незалежній Україні Різдво повернулось до народного коріння та звичаїв, з традиційними колядками та забавами.

Дати різні, а суть - одна

Багатонаціональна Херсонщина починає святкувати Різдво в ніч з 24 на 25 грудня, адже тут проживає чимало римо-католиків. Католицизм і православ'я - дуже близькі християнські релігії. І коли в Херсоні не було костелу, римо-католики ходили в православні храми, молилися і причащалися там. Нині серед парафіян і поляки, і німці, і вірмени, українці та росіяни. Тому й святкують так, як їм більш звично і приємно. Православне Різдво «відстає» від римо-католицького на 13 днів через плутанину календарів. Та, за великим рахунком, неважливо, в який день ти збираєшся з сім’єю за різдвяним столом та заспіваєш колядок. Важливо, щоб у цей Богом благословенний час очистити свою душу, забути старі образи, перепросити тих, кого ми могли образити, подякувати тим, хто зробив нам добро чи просто був поруч з нами протягом цього року. Та не забувати чудову традицію - дарувати добро, радість, розуміння та любов не тільки ближнім, а й тим людям, хто цього потребує.

Алла Дігтяренко
Категорія: Аналітика | Переглядів: 171 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: