У Сумському прес-клубі відбулася конференція з приводу закриття інтернатних закладів області, а саме – Гребениківської, що в Тростянецькому районі та Роменської шкіл-інтернатів.

«Цілком зрозуміло, що такий крок, як закриття інтернатів, – непростий і не повинен бути суто декларативним. Адже у школах десятки вихованців, а відповідно – педагоги, обслуговуючий персонал, і їм потрібна робота. Але треба знайти рішення, яке буде оптимальним, у першу чергу – для дітей», – заявив радник голови Сумської обласної державної адміністрації Віктор Бобиренко.

Голова ГО «Центр підтримки і розвитку родини «Калинове гроно» Ніна Чернявська сказала: «Ми займаємося тим, щоб не було жодного інтернату, щоб у кожної дитини була сім`я. Адже родина є основоположним елементом суспільства і природним середовищем, що забезпечує зростання, благополуччя та захист дітей». То чи можна вважати нормальною ситуацію, коли з 34 вихованців Гребениківської школи-інтернату лише чотири є реальними сиротами, а решта – сироти при живих батьках?

Віктор Бобиренко і Ніна Чернявська заявили, що зусилля державних органів і громади, в першу чергу – громадських організацій, які мають досвід практичної роботи не лише з дітьми-сиротами, але і з родинами, з яких діти потрапляють до інтернатних закладів, мають бути спрямовані на те, щоб дитина мала можливість залишатися в родині чи повернутися до своїх батьків або у сім`ю близьких родичів.

На думку Віктора Бобиренка, у регіонах повинні бути розроблені програми деінституціалізації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Ці програми мають включати конкретні плани щодо розвитку превентивних послуг для сімей із дітьми на рівні громади, поетапного закриття та перепрофілювання інтернатних закладів у центри, де буде забезпечено індивідуальний підхід до кожної дитини та її сім`ї. Такі центри вже відкриті у Київській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях.

Віктор Бобиренко і Ніна Чернявська зазначили, що проект зі створення місць для ресоціалізації неблагополучних сімей вже потребує вирішення і на Сумщині. Це має бути місце, в якому на добровільних засадах перебувають на своєрідній реабілітації сім`ї, що не в змозі виховувати дітей, де алко- або наркотично залежні батьки.

Тож, може, закриття інтернатів не катастрофа, а навпаки – перехід на новий, кращий рівень? Адже події свідчать, що знаходиться все більше сімей, які наважуються взяти до себе чужу дитину.

Анна Лукашова