Головна » 2016 Серпень 7 » Липневий моніторинг сумських видань показує: планка професійності падає
16:59 Липневий моніторинг сумських видань показує: планка професійності падає | ||||||||||||||||||||
| Сумські експерти зазначають: відсоток маніпулятивних матеріалів у липні зріс на 10% проти показників травневого моніторингу. У липні було здійснено моніторинг чотирьох друкованих і чотирьох Інтернет-видань регіону: обласних газет «ДС-экспресс», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс»; сайтів «Шостка.Info», «0542», «ТОР Конотоп» і «XPress» за визначений період з 4 до 10 числа. Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Ваш шанс» – №27 від 6-13 липня; «ДС-экспресс» № 25 від 22 червня, №27 від 6 липня; «Панорама» – № 26 від 22-29 червня, №27 від 29 червня-6 липня, №28 від 6-13 липня; «Сумщина» – №23 від 9 червня, №24 від 16 червня, №25 від 23 червня, № 26 від 30 червня. Також оцінювалися матеріали сайтів «0542» за за 4-11 липня, «XPress» 26 червня -12 липня, «Шостка.Info» за 3-11 липня, «ТОР Конотоп» 23 червня-10 липня. Збільшення часових рамок моніторингу пов᾽язане з браком необхідного контенту у виданнях за визначений період. Загалом оцінено у друкованих виданнях 88 публікації, у Інтернет-виданнях 90 матеріалів. Всього – 178 робіт. Варто звернути увагу, що цього разу зазначені часові межі моніторингу особливо розширені, що свідчить про вимивання зі ЗМІ суспільно важливого новинного контенту. І якщо у газеті «Сумщина» це можна пояснити скандалом зі зміною керівництва та загалом пробілом у графіку виходу газети, то для інших видань, яким забракло публікацій для відбору до моніторингу, – це зниження планки суспільно значимого інформування. Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики. Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, їх середня кількість зросла лише на 1 %. Що, втім, як ми побачимо далі, не дає підстав для оптимізму. У друкованих виданнях найбільше матеріалів із ознаками замовності та цензури розмістила газета «Сумщина» – 41% від оглянутого контенту. Минулого моніторингу вона була на другій позиції з показником 15%. Друге місце займає «Ваш шанс» – 12%. Два минулі моніторингові місяця серед аналізованих друкованих видань «Ваш шанс» був на першому місці, маючи відповідно 18% та 16%. На третій позиції видання «ДС-экспресс», де за два попередні моніторингові відрізки публікацій із ознаками замовності виявлено не було. Нині тут 10% таких матеріалів. Газета «Панорама», яка останнім часом була на третій позиції (12% та 13%) має 4% матеріалів із ознаками замовності. Щодо сайтів. Найвищий показник матеріалів із ознаками замовності та цензури знову у сайту «XРress» – 52%. Минулого моніторингу – 55%. Другу позицію щодо розміщення матеріалів із ознаками замовності має сайт «0542» – 25% проти травневих 19% (тоді – третя позиція). Третя сходинка у сайту «Шостка.Info» – 22%. Показник зменшився майже удвічі: травень – 41%. Найменше публікацій із ознаками замовності знов у сайту «ТОР Конотоп», але проти минулого показника (5%) бачимо помітне зростання відсотку – 14. Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності. Якщо попереднього місяця у друкованих виданнях взяла гору «комерція» (6 проти 4 «політичних» матеріалів), то цього місяця все повернулося «на круги своя»: 9 матеріалів політичного забарвлення та 4 – комерційного. У Інтернет-виданнях цього місяця пропорція практично повторює травневу: 16 «політичних» матеріалів і 9 «комерційних» (минулого місяця – 16 і 10). Виразних лідерів політичного піару немає, хоча на загал переважають «Батьківщина», «Опозиційний блок» та «Відродження». Загалом у друкований виданнях середній показник матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 15% від оглянутих матеріалів (у травні – 11%, у лютому – 12%). У Інтернет-виданнях 28% (у травні – 30%, у лютому – 26%). Отже, середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону склав 21,5%. Попереднього моніторингового місяця показник становив 20,5%, напередодні – 19%. Тепер звернемося до публікацій, що мають неналежне маркування. Лідером їх розміщення є традиційний «переможець номінації» газета «Панорама», яка знову збільшила цей показник – до 40% (у травні було 36%, лютому – 30%). Другим, уже традиційно, є «Ваш шанс» – 32% (травень – 24%, лютий – 27%). «ДС-экспресс» на третій позиції з виразно зрослим показником 29% (травень – 10%, лютий – 20%). У «Сумщині» цього разу не виявлено неналежно маркованих матеріалів (травень – 15%, лютий – 12%). Відтак, цього місяця середній відсоток неналежно маркованих матеріалів – 27 (минулого моніторингового місяця – 22, позаминулого – 23). На сайтах неналежно марковані матеріали не виявлені. Підсумуємо використання позазаконних матеріалів, що розміщені в друкованих ЗМІ. Отож, загалом у друкованих виданнях середній відсоток матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 15. Це ніби незначне підвищення проти травневих 11%. Проте, як і минулого разу, додамо показники немаркованих матеріалів із ознаками замовності до тих, що мають неналежне маркування, й подивимося загальний результат на таблиці 1. Таблиця №1
Тут виразно видно зростання матеріалів, розміщених на порушення закону про рекламу. Якщо брати сукупну цифру таких публікацій, то їх середня частка у друкованих виданнях – 42% – проти травневих 32%. Тобто відсоток таких матеріалів виріс на 10. Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої): «XРress» – 3,35 (травень – 2,95; лютий – 3,57; вересень – 3,39) «ДС-экспресс» – 3,27 (травень – 3,28;лютий – 3,63; вересень – 3,52) «ТОР Конотоп» – 3,23 (травень – 3,67; лютий – 3,29; вересень – 3,33) «Панорама» – 3,07 (травень – 3,00; лютий – 3,69; вересень – 3,33) «Шостка.Info» – 2,91 (травень – 2,95; лютий – 3,33; вересень – 3,05) «0542» – 2,79 (травень – 2,44; лютий – 3,14; вересень – 3,22) «Сумщина» – 2,76 (травень – 3,41; лютий – 3,6; вересень – 3,2) «Ваш шанс» – 2,76 (травень – 3,69; лютий – 3,07; вересень – 3,19) Як бачимо, ситуція значно відрізняється від стану за попереднім моніторингом. З першого на останнє місце перемістилася газета «Ваш шанс». Знизили свої показники якості «Сумщина», «ТОР Конотоп», «0542», а помітно підвищив їх, вийшовши на першу позицію, сайт «XРress». Можливо, ситуація пов᾽язана з відпустками та відповідно – відсутністю кадрів; хоча найшвидше – з неповнотою загалом та непрофесійністю редакційних колективів. Щодо дотримання окремих стандартів то на першій позиції у друкованих виданнях цього разу, як і попередні три моніторинга, достовірність – 0,91 (у травні – 0,94; у лютому – 0,97). На другому місці вже традиційно показник відокремлення фактів від коментарів – 0,82 (у травні –0,81; у лютому – 0,86). Третє місце, як і до цього, займає точність – 0,78 (у травні – 0,71; у лютому – 0,70). На четвертій позиції (як і попередні чотири моніторингові місяці) показник оперативності – 0,44 (травень – 0,65; лютий – 0,56). Баланс думок, що традиційно був на передостанньому місці (травень – 0,15 бала; лютий – 0,28), цього разу зрівнявся з повнотою інформації з показником 0,07 (повнота у травні – 0,08; у лютому – 0,18 бала). Таким чином, середня оцінка друкованих видань за дотримання критеріїв – 3,08. Що засвідчує ще більше зниження якості інформування споживачів. Адже у травні показник складав 3,34, у лютому – 3,55. На сайтах цього місяця перше місце займає показник відокремлення фактів від коментарів, що перед цим був на другій позиції, – 0,90 (травень – 0,82 бала; лютий – 0,92). Друге місце у показника достовірності – 0,84 (у травні достовірність була першою – 0,84; у лютому другою – 0,88). Третім іде показник точності – 0,72 (травень – 0,58, лютий – 0,92 бала). На четвертому місці оперативність із показником 0,49 (травень – 0,58 бала; лютий – 0,49). Повнота інформації отримала 0,07 бала (травень – 0,12 бала; лютий – 0,09). Баланс думок – 0,05 бала (травень – 0,07 бала; лютий – 0,03). Отже, середній бал за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях складає 3,07 бала, тобто порівняно до попереднього моніторингового місяця практично не змінився (травень – 3,00; лютий – 3,33 бала; вересень – 3,25 бала). Відповідно, середня для всіх медіа оцінка – 3,075 бала (травень – 3,17 бала; лютий – 3,44 бала). По суті, виходить, як не прикро, що єдиний більш-менш стабільний показник, який ми маємо в результаті регулярного аналізу публікацій сумських ЗМІ, – це рейтинг стандартів, які порушують місцеві ЗМІ. Скажімо, достовірність завжди вища й тягнеться до одиниці, баланс і повнота – завжди прагнуть до нуля. Хоча, знову констатують експерти, часом взагалі важко оцінити за будь-якими стандартами деякі публікації. Такі, як, наприклад, наприклад, у газеті «Сумщина» №26 "Знову сурмлять "Сурми Конституції". Щодо стандартів у дніпровських виданнях, які цього разу досліджували сумські експерти, експерт Алла Ярова зауважує: «Матеріали сайтів частенько відзначаються невідповідністю назви й тексту. Наприклад, публікація, що має назву «На Днепропетровщине отремонтировали 16 дорог». У тексті ж читаємо, що на Дніпропетровщині повним ходом іде ремонт доріг. Далі цитата: «…на Днепропетровщине уже отремонтировано около 20 дорог... Кроме того, по сообщению работников ремонтной службы, еще на 19 дорогах ведуться востановительные работы». Думаю, подібний текст можна спокійно відправляти знавцям у «Що? Де? Коли?» Може, вони здатні були б дати відповідь на запитання: то скільки ж доріг відремонтовано на Дніпровщині?» Дніпропетровські медіа так само, як і сумські, й чернівецькі, демонструють необов'язковість щодо чіткого визначення достовірності: як правило, новину вони беруть з іншого медіа, а те – ще з якогось. Таким чином знову можемо говорити про «інформаційні ланцюжки» джерел інформації. Тобто так звана дайджестова журналістика зараз у розквіті. «Справжньої незалежної журналістики, – констатує Алла Ярова, – особливо в регіональних інтернет-виданнях, дуже мало». Щодо Сумщини, то зразки «ланцюжків» отримання інформації можемо знайти, зокрема, на сайті «0542»: Сумщина потеряла еще одного бойца 16:30 05.07.2016 Во время обстрела в Авдеевке Донецкой области 4 июля гиб 35-летний житель Краснопольщины Николай Лысенко, пишет СпецКор со ссылкой на сообщение товарища погибшего бойца. Бойца похоронят в его родном селе Грязном 6 июля в 13:00. Вечная память Герою! http://www.0542.ua/news/1284374 Вандалы повредили памятный знак «Борцам Революции Гідності и Героям Небесной сотни» (ФОТО) 10:00 08.07.2016 Об этом вчера в социальной сети написал сумчанин Сергей Супрун. «Опять сломан красно-черный флаг в центре Сум. Уважаемый городской председатель, господин Лысенко, может стоит отвлечься от «eвродворомании» и установить в городе камеры видеонаблюдения?», - написал он на странице в фейсбуке. Кроме флаг-штока осквернили и памятную табличку. http://www.0542.ua/news/1287863 Для прикладу матеріалів низької якості Алла Ярова пропонує й публікацію «Горсовет Никополя вышел из строя из-за жары» (дніпровське видання «Наш район»), де говориться, що електронна система підрахунку в Нікопольській міській раді вийшла з ладу. Джерелом для цього повідомлення стало медіа «События Днепра». Але і там ніхто не називає причиною технічного збою спеку. Звідки цей висновок, – нікому невідомо. Щодо точності, то журналісти вперто продовжуть послуговуватися термінами, відсутніми в українському законодавстві, й нашими друкованими та Інет-сторінками продовжують гуляти «мери» та «губернатори». Хоча сумські видання досить активно використовують замовні матеріали, у дніпровських виданнях кількість політичної джинси вражає. Абсолютними лідерами є інформаційні сайти, зокрема МОСТ-ДНЕПР, 056.ua. Щодо газет, то й тут в одному випуску може бути кілька «джинсових» матеріалів про того самого кадидата. Власне, інформація про вибори у 27 виборчому окрузі, за дуже незначним винятком, надходила до споживача у вигляді матеріалів із ознаками замовності. Дуже нагадують піар усі запропоновані матеріали, що висвітлюють діяльність голови Дніпровської обласної ради Гліба Пригунова: «Прийняття конституції в основному залежало від народних обранців Дніпропетровщини» («Зоря»), «Немецкие специалисты будут решать вопросы обращения с шахтными водами» («Наш район») та ін. Такі ж ознаки маємо і в сумських матеріалах, які повідомляють що «губернатор знову поїхав у Китай», Шосткинський міський голова насварив депутатів, що вони не читають його сторінки і соцмережах тощо. Тобто маємо шосту, «паркетну», ознаку замовності. Хоча, за великим рахунком, навіть протокольні інформаційні приводи в таких матеріалах бувають надто слабенькі. «Дніпровська газета «Зоря» спершу полонить значною кількістю матеріалів про переселенців, – зауважує експерт Володимир Садівничий. – Потім розумієш, що це – матеріали про Проект, який «здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних cправ Канади». Потім в одному з матеріалів читаєш, що «проведено святковий захід на честь Міжнародного дня біженця», на якому в подарунок учасники отримали «мильні бульбашки». І тут розгублюєшся, бо не знаєш, як сприймати значну кількість матеріалів про тимчасово переміщених осіб, – як піар проекту чи як реальну роботу для ВПО». І ще одна цитата з Володимира Садівничого щодо сумських видань: «Із найнезбагненнішого. 14 липня відзначається Всесвітній день донора крові. Кілька медіа Сумської області розмістили матеріали про цю подію. За публікацію редакції взяли гроші ще й поставили позначку неналежного маркування. І хто мене переконає, що це журналістика високої руки?» На жаль, ні сумські, ні дніпровські медійники журналістики «високої руки» в липні не запропонували. Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, заступника директора Науково-навчального інституту бізнес-технологій «УАБС» Сумського державного університету та Володимира Садівничого, доктора наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики та філології Сумського державного університету. Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина. Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів). Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк». Просимо взяти до уваги! Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. Координатор проекту Алла Федорина | ||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |