Головна » 2014 » Грудень » 10 » Колись Тернопільщина рятувала голодуючих. Сьогодні тернополяни голодують в знак сопричастя
22:08 Колись Тернопільщина рятувала голодуючих. Сьогодні тернополяни голодують в знак сопричастя | |
 Тернопільщині, у порівнянні з більшістю областей України, пощастило. Коли у 1932–1933 роках в радянській Україні лютував голод-геноцид, регіон ще не входив до її складу. Зате, як нагадує Вікіпедія, саме на прикордонну Тернопільщину масово втікали жителі сусідньої Вінницької області (тоді до неї входила і сучасна Хмельницька). Жителі Тернопілля не лише допомагали продуктами, але й збирали кошти для порятунку голодуючим. Започаткували цей рух священики панахидами за упокій душ жертв голодомору в УРСР, під час яких вони закликали паству жертвувати хто скільки може для порятунку братів за Збручем. Ініціатором та організатором продовольчої допомоги став «Подільський союз кооператив», до якого приєдналися «Просвіта», ОУН, «Союз українок», «Рідна школа», «Маслосоюз» та інші політичні й громадські організації. Вони ж надіслали петиції протесту на адресу радянського уряду та Ліги Націй. Разом з іншими «західняками» рятували тернопільчани від голоду й росіян, білорусів та молдаван, які, оминаючи загороджувальні загони міліції, пробивалися з голодуючих областей цих республік за порятунком, і знаходили його. Багато голодуючих вирушали на захід і вже після воз’єднання, у повоєнному 1946-му, бо там було ще мало колгоспів, було зібрано непоганий врожай, а загони Української Повстанської Армії чинили активний спротив репресіям, перешкоджаючи ревізувати сільгосппродукти у селян та вивозити їх. Також УПА розповсюджувала відозви, в яких закликала населення допомагати голодуючим. Сотні тисяч голодуючих з різних областей були врятовані від смерті селянами Тернопільщини та інших регіонів Західної України. 22 листопада у Тернополі відбулися панахиди на центральній площі та біля пам’ятного знаку «Голодомор 1932 – 1933», а також мітинг-реквієм та акція «Запали свічку» за участю священнослужителів, представників органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, учнівської та студентської молоді. Пам’ять жертв голодоморів була вшанована і хвилиною мовчання. Також цього дня на всіх будівлях, незалежно від форми власності, були приспущені державні прапори з траурними стрічками, у бібліотеках міста проведено тематичні книжкові виставки, а у навчальних закладах - уроки пам’яті та інформаційно-просвітницькі години.  Були і особливі акції. Так група членів молодіжної організації «Пласт» провела ніч в камері колишньої тюрми-катівні КДБ ( зараз там відомий тернопільський Музей політв’язнів, тож все збережене в точності, як було колись). За словами координатора заходу Оксани Липової, молоді люди зробили це для того, щоб краще зрозуміти і усвідомити всі ті жахливі випробування, які довелося витримати свого часу місцевим патріотам. В підземних казематах вони згадували про жертв геноциду українського народу та молилися за їхні душі. А члени тернопільського осередку Спілки Української Молоді вирішили вшанувати пам’ять жертв Голодомору відмовою від їжі впродовж 33-х годин та благодійними вчинками, як от милостиня чи пожертва на сиротинець. «Аби щось зрозуміти – необхідно це пережити чи, принаймні, спробувати це зробити. Це і є одним iз завдань акції «Сопричастя», участь в якій є свідомою особистою жертвою кожного з нас на спомин душі невинно загиблих від голоду» – писали СУМівці напередодні у своєму заклику до тернополян приєднатися до «Сопричастя». Ввечері 22 листопада всіх учасників акції також об»єднала спільна молитва за упокій душі невинно вбитих та померлих від голоду. До речі, вперше таку акцію тернопільські СУМівці започаткували і провели ще у 2003 році. З того часу до неї долучалися люди не лише в різних регіонах України, а й у Великобританії, Італії, США та інших країнах. Світлана Мичко, тернопільський координатор проекту «Прес-клуби» об’єднують Україну» | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |