Майже п'ятнадцять років тому херсонські соціологи проводили серед мешканців області опитування щодо їхніх електоральних симпатій. В якості своєрідної політичної провокації серед українських кандидатів було запропоновано й… кандидатуру Володимира Путіна, який в той час балотувався на посаду Президента Росії. Соціологам було важливо співставити рейтинги російського та українських політиків. Результати були приголомшуючі: Путін переграв би на вільних виборах в нашій області всіх українських політиків. З 1999 року до останнього рейтинг російського президента був в нашій області незмінно високим.

Й причинами цієї популярності була не лише робота російських засобів масової інформації чи те, що кожен сьомий херсонець - етнічних росіян. Образ Росії завжди в масовій свідомості мешканців півдня був дружнім та дещо романтизованим. ... Читати далі »

В Тернополі важко знайти людину, яка б хоч чимось не долучилася до масової допомоги українській армії та добровольчим батальйонам. Продукти, засоби гігієни, медикаменти та інші потрібні воякам речі надходять на склади логістичного центру АТО безперервним потоком. Тернопільські активісти Об’єднання заради громади «Ядро» створили такий центр першими в Україні, відтак стали можливими централізована координація та контроль за тим, що саме необхідно, чого і скільки надходить і як це все оптимально розподілити. За чотири місяці діяльності центру через його склади тернополяни пожертвували для бійців понад 750 тисяч гривень, 2 991 доларів США, 860 євро та 470 англійських фунтів стерлінгів. А також принесли понад три тони гречки, більше 3 тисяч банок згущеного молока, понад 4,5 тисяч банок м’ясних та 4 тисячі рибних консервів, а ще майже ... Читати далі »

Народні обряди - одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію. Дуже цікаво досліджувати розвиток народних традицій на півдні України, оскільки історично так склалося, що південний край став прихистком для найбільш волелюбних та активних селян, які втікали «у степи», щоб стати вільними і заможними. До того ж мова йде не тільки про українців, а й про росіян, німців, греків, шведів, поляків, болгар, татар, євреїв, турків, та інших народів. Тому така різноманітна складова національностей наклали вагомий відбиток на характер місцевих жителів та їх традицій.

Як відзначали Новий рік та Різдво прадіди

Святкування Нового року та Різдва в Херсоні набувало найнесподіваніші форми. За останні століття воно встигло побувати офіційним святом державного значення, на якийсь час піти в підпіл ... Читати далі »

На сучасній географічній карті України Тернопільська область не межує з жодною іншою державою, однак віками ця територія була прикордонною. А на крайньому південному сході області є навіть села, де колись, за народною примовкою, «півні на три держави піяли», бо там сходилися кордони аж трьох імперій. Відповідно й історичні битви та оборонна діяльність були невід”ємною частиною життя тутешнього населення. Недарма третина всіх фортечно-замкових споруд України розташована саме на Тернопільщині.

А ще ці українські землі тривалий час знаходилися у власності то однієї, то іншої іноземної держави, тож українцям тут постійно доводилося відстоювати і виборювати свою національну ідентичність. Тому, можливо, місцевим жителям і притаманне значно сильніше, ніж в інших частинах України, відчуття приналежності до своєї нації. А от г ... Читати далі »

Нині багато розмов точиться навколо настроїв в Україні. Найбільшу цікавість викликають Південні області, наприклад Херсонська, адже вона єдина межує з анексованим Кримом. Основні питання що турбують: «Чи зможе Росія ще спровокувати інші регіони на приєднання до себе та ввести окупантів або розпочати військові дії під приводом захисту місцевого населення і таке інше?»

Тільки факти

Слід зазначити, що на Херсонщині проживають майже 130 національностей, більшу частину з них складають українці - 82%, росіяни - 14% . Незважаючи на такий розподіл в побуті переважає російська мова. До агресії Росії настрої людей на Півдні та Сході були достатньо близькими. Переважала орієнтація на східний вектор інтеграції. Якщо проаналізувати попередні голосування до органів влади, то регіон переважно підтримував вихідців з ... Читати далі »

Окрім Свято-Успенської Почаївської лаври, відомої православним віруючим в різних регіонах України, є на Тернопільщині ще одна загальновизнана святиня. У невеликому — всього півтори сотні дворів — селі Зарваниця Теребовлянського району розташований один з п’ятнадцяти світових духовних Богородичних центрів, визнаних Вселенською католицькою церквою. Ще в 1867 році Ватикан надав чудотворній зарваницькій іконі Матері Божої паломницький статус, а в наші дні її щорічно відвідують сотні і сотні тисяч паломників з усього світу.

Ікона, що спустилася з небес

Приблизно 1241 року, коли Київ особливо потерпів від нищівного нападу монголо–татарської орди, звідти тікало до більш безпечних місць багато ченців з монастирів. Одного з них дороги привели в затишну мальовничу долину, оточену рікою і густим лісом. Приліг ... Читати далі »

Кожний патріот Таврійського краю свою любов до України все частіше доводить не словами, а справами. Зокрема – допомогою тим, хто кожного дня, ризикуючи власним життям, виборює для рідної землі такі жадані перемогу та мир.

Заради того, аби зігріти турботою та підтримати необхідними речами українських вояків з усіх куточків нашої держави, об”єдналися громадські організації Херсона, представники мас-медіа, місцеві лікарні та навчальні заклади, духовенство, органи місцевої влади та пересічні городяни. За словами вояків, які прибувають до Херсонщини із західних та східних областей, на таку увагу та підтримку з тилу вони не очікували. Попри усі обіцянки й запевнення держави, головна допомога надходить саме від волонтерів. Серед того, чим вдалось допомогти захисникам – теплі речі та технічне спорядження, військова аммуніція т ... Читати далі »

Більшість українців досі не знає, що боротьба УПА продовжувалася в західних областях ще дуже довго після закінчення Другої світової війни.

Наступний, 2015-й рік в Тернопільській області оголошено Роком повстанської звитяги. Таке рішення ухвалили депутати Тернопільської обласної ради на честь 55-річниці неабиякої історичної події. А саме – бою вояків Української Повстанської Армії під селом Шумляни Підгаєцького району, який відбувся 14 квітня …1960 року! Так-так, помилки тут немає, останній офіційно задокументований бій вояків УПА з частинами НКВД відбувся через 15років після Другої світової війни, в час, коли радянська пропаганда вже давно поховала Українську Повстанську Армію.
Та ще й який бій!

Проти всього лише трьох підпільників-ОУНівців – Петра Пасічного, його дружини Марії Пальчак та Олега Цетна ... Читати далі »

Саме після скасування кріпацтва на Херсонщині розпочинається українське національно-культурне життя. У 80-х роках XIX ст.. на Херсонщині з’являються перші українські гуртки земських діячів і письменників, котрі щоденною просвітницькою роботою згуртовують біля себе віддану українській ідеї молодь.

Поява української громади в Херсоні нерозривно пов'язана з діяльністю Херсонського земства. У політичних умовах 1880-х років службова діяльність у земстві надавала можливість представникам української інтелігенції легально реалізувати свої народницькі ідеали на практиці. Тому херсонські громадівці намагались використати новостворену земську статистичну службу для згуртування українських діячів. Статистичні дослідження розглядалися як важливий інструмент для вивчення народних потреб і слугували легальним засобом тиску на владу. ... Читати далі »

Тернопільщині, у порівнянні з більшістю областей України, пощастило. Коли у 1932–1933 роках в радянській Україні лютував голод-геноцид, регіон ще не входив до її складу. Зате, як нагадує Вікіпедія, саме на прикордонну Тернопільщину масово втікали жителі сусідньої Вінницької області (тоді до неї входила і сучасна Хмельницька). Жителі Тернопілля не лише допомагали продуктами, але й збирали кошти для порятунку голодуючим. Започаткували цей рух священики панахидами за упокій душ жертв голодомору в УРСР, під час яких вони закликали паству жертвувати хто скільки може для порятунку братів за Збручем. Ініціатором та організатором продовольчої допомоги став «Подільський союз кооператив», до якого приєдналися «Просвіта», ОУН, «Союз українок», «Рідна школа», «Маслосоюз» та інші політичні й громадські організації. Вони ж надіслали петиції пр ... Читати далі »